Подвійний Леон. Іsтоrія хвороби
- Автор: Издрык Юрий Романович
- Год: 2000
- Язык: украинский
- Год: Лілея-НВ
- ISBN: 966-7263-73-8
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Подвійний Леон. Іsтоrія хвороби». Краткое содержание книги:
Пошуки власного «я» та ненастанні мовні експерименти відтворюють «історію хвороби» головного героя, яка тісно переплітається з історією його кохання і є, по суті, ще однією інтерпретацією Історії як такої.
Високий романтизм та нещадна іронія, філософські забави і чорний гумор — ось компоненти, з яких автор готує свій черговий текстовий коктейль.
* * *
Я не повинен був писати цієї книги.
Мені просто не потрібно було писати цієї книги.
Мені в жодному разі не можна було її писати.
Але я сяк-так протримався лише чотири роки. Один рік і кілька місяців, якщо говорити відверто. Однак весь цей час я носив її в собі — банальність неймовірна. Та вагітна голова гірша за неплідне лоно. Весь цей час, — коли вже послуговуватися гінекологічними аналогіями, — тривали затяжні пологи, а на кесарів розтин мозку я не погодився.
Шкода, звичайно, що немовля виявилося мертвонародженим. Ця книга жила, поки не виявилася записаною. Тепер — це чергова маленька стосторінкова труна, яку доведеться, мабуть, разом із іншим мотлохом таргати на спині аж до Судного Дня.
Сподіваюся, безкоштовний громадський адвокат, якщо й не виявиться фахівцем, то принаймні спроможеться на просте людське співчуття, навіть, коли воно не матиме жодного юриспрудентського обґрунтування.
Приємних сновидінь.
А в т о р
* * *
Художнє оформлення автора
Сьогодні мені залишилися тільки доторки докторки. Приємної до неможливості пані докторки.
Сьогодні мені залишилася остання порція голок[24] — рівно 17.
Отож, таким чином, ітак, і так, inde, a więc, also, so:
Точка (720.) SAM-SUNG.
Цао Цюань-шань, уродженець Хойсі[25], подався на базар, де купив велику рибу. Повернувшись додому, він з'їв половину, а іншу поклав на кухні. Коли настав вечір, в кухні раптом з'явилося світло, таке яскраве, що заясніло в цілому будинку. Цао пішов подивитися, в чому справа, і побачив — світиться залишена половина риби, та то так, що очам боляче. Цао перелякався, поклав рибу в мидницю й відніс до річки. У воді світло розсіялося. Здійнялись хвилі, завирували довкола рибини й понесли її за собою.
Коли Цао повернувся додому, виявилося, що будинок його палає. Лише вдалося погасити пожежу зі східного боку, як вогонь з'явився на західному. Одяг, речі, постіль — все згоріло, крім самої будівлі. Тільки через три доби пожарище стихло. Та чоловік, який їв рибу, залишився неушкодженим.
Стефанія за авта кермом. Сукенка вище колін піднята — спека ж бо нестерпна. Дороги питаємося в добродія випадкового. Той на ноги оголені витріщається, маршрут забувши.
Точка (904.) УІ.
На вершині гори Фузхушань в Уі висить дзвін.
Розповідають, що в часи Тан він злітав, піднімаючись над землею більш як на тридцять чжанів[26]. Ніхто не міг дзвонити в нього, тому його ще називали «німим дзвоном».
За межами Чжанцзякоу[27] в храмі Цзунгуаньмяо є чарівний дзвін, який по третій варті починав дзвонити сам собою без будь-якої причини.
Стефанія співає, і спів цей ніби плач. Здригається беззвучно інтер'єр — присутні не помітили нічого.
Точка (955.) PAL-SEKAM/NTSC.
Зазвичай люди, які подорожують морем, беруть із собою пакети золи від спаленого списаного паперу. Кажуть, у морі водиться багато різних чудовиськ: коли, наприклад, у рибу, що ковтає джонки, кинути такою золою, вона попливе геть.
Один торговець сіллю, який займався морськими перевезеннями, відправився у путь, завантаживши повну джонку солі. Якось йому зустрілась велетенська риба, що ковтає джонки. У крамаря не було золи від списаного паперу, і він став жбурляти в рибу пакетами з сіллю: проковтнувши кілька пакетів, та зникла. За кілька днів на мілині здохла гігантська риба, в животі якої знайшли неперетравлені пакети: тоді вирішили, що вона здохла, наївшись солі.
Однак мало хто знав, що торговець був членом потужного наркокартелю й поміж сіллю перевозив контрабандно кокаїн. Отож найімовірніше, що чудовисько віддало кінці від надмірної дози наркотиків.
Стефанія, на гору піднявшись, листи коханого палить, запальничку ZIPPO з пачки VOGUE добуваючи.
Точка (864.) ФУ-ЧЖОУ.
Люди, які давно померли і довго були трупами, можуть літати, не ховаються більше до склепу, все їхнє тіло обростає волоссям, довжиною завдовжки понад чі. Коли заходять або виходять — світяться. За якийсь час перетворюються на літаючих по небу я к ш, що не вмирають, якщо їх не вдарить блискавка. Вбити їх можна лише з рушниці. Гірські мешканці Фуцзяни[28] часто зустрічають їх і тоді кличуть мисливців: ті відстрілюють літаючих трупів, усівшись на гілках дерев. Трупи ці сильні, як ведмеді. Виходять ночами, хапають людей, нищать посіви, крадуть ранкову пошту.
Стефанія сміється, дивлячись, як намагаюсь я зібрати рештки коньяку розлитого. Останній сміх сей.
Точка (824.) ЦЗЯНСИ.
Мешканці країни Звиклих Літати можуть ходити повітрям: надумавши потрапити куди-небудь, вони миттєво перетинають простір в десятки тисяч лі.
За правління попередньої династії якийсь ревізор із провінції Цзянси, переправляючись морем, бачив цих людей і подивувався їхній вроді. Вони володіють здатністю, потрапивши в будь-яку місцевість, відразу навчитися тамтешньої мови. Вони проникають в жіночу половину дому, ворота й двері не є для них перепоною. Добре хоча б, що не займаються вони розпустою чи злодійством.
Стефанія долі розпластана — не зрушити і не підняти. Я з тінями на стінах розмовляю, щоб не кричати, й не мовчати щоб.
Точка (745.) SKI-DOO.
24
Сьогодні мені залишилася остання порція голок… — в наступному епізоді Іздрик майже дослівно цитує окремі розділи пам'ятки китайської літератури XVIII ст. «Нові записи Ці Се» відомого письменника Юань Мея, зберігаючи при цьому автентичну нумерацію. Незначні зміни стосуються лише епізодичного введення в текст (передовсім в назви розділів) сучасних реалій, здебільшого лінґвістичного характеру (згадане вже використання «архетипічних» ідіом маскульту).
25
Хойсі — повіт східно-китайської провінції Чжецзян, яка займає прибережну смугу між провінціями Цзянси й Фуцзянь.
26
…тридцять чжанів. — китайська міра довжини. Один чжан дорівнює близько 3,2 м.
27
Чжанцзякоу — місто Калган в провінції Чахар.
28
Фуцзян — провінція в Південно-Східному Китаї.