Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
80 Сковорода говорить тут про знаковий характер чуттєвих образів, коли вони стають, як казав Стефан Яворський, "'знаменієм' присугція вещи". Наприклад, "дым єсть знаменіє присущаго огня, аще и невидимаго. Воздьіханіє єсть знаменіє печали присущея, аще и невидимыя. Движеніє жилы в руках єсть знаменіє здравія или скорби, и прочая тѣм подобная" [Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 433].
81 Фраза прлво/іХчнвіА страві зринає в Книзі Премудрості Соломонової 5: 21.
82 Лат. observator - 'спостерігач'.
83 Книга пророка Аввакума 2: 1.
84 Пор.: "Аввакум не кум..."; "Того ж кума, Аввакума" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. - С. 108, 855].
85 Сковорода має на думці слова: Hd стрижи /иоей стЗнХ, й в^ыдХ нл кЗ/иенв, й пос/иотрго еже вйд^ти, что во^Г/іетъ во /инѣ й что (Яв^Ьцмкі Hd шв/іиченїе /иое (Книга пророка Аввакума 2: 1).
86 Послання св. ап. Павла до ефесян 5:14.
87 Євангелія від св. Луки 2: 15.
88 Євангелія від св. Івана 21: 3.
89 Напевно, Сковорода має тут на думці іронічні приказки на взір: "Пішов дід на жебри, та не мав у що хліба класти" [Франко, № 9603].
90 Рібенсдорф - німецька колонія, заснована 1765 р. вихідцями з Віттенберга за 5-6 верст на північний схід від Острогозька та за 3 версти від слободи Таволзької на протилежному березі річки Тиха Сосна.
91 Євангелія від св. Матвія 11: 25.
92 Пор.: "Не місце чоловіка красить, а чоловік місце" [Номис, № 955].
93 Парафраза Третьої книги Мойсеєвої: Левит 10: 9. Пор.: вїнЗ й сїкерл не пште.
94 Про "мантію", тобто мілоть (овечу шкуру), Іллі йдеться у Третій книзі царств 19: 19 та в Четвертій книзі царств 2: 8,13-14.
95 Сковорода має на думці слова: Сїа гѵіетъ гдв ко /ЖГІ;: йдй й стажЙ іев'І; чрес/іеникъ /івнанвін й препоАши того Hd чрес/гЬ^ъ твой^ъ (Книга пророка Єремїї 13:1).
96 Про це йдеться у 40-42 главах Книги пророка Єзекїіля.
97 Див.: Книга пророка Даниїла 9: 24-27.
98 Очевидно, Сковорода має на думці слова: сК/іъ єсй нл пртб/гЬ, сХдай прЗвдХ (Книга Псалмів 9: 5).
99 Мабуть, Сковорода має на думці слова: въ сб/іни/Ь по/іожй се/іенїе своє (Книга Псалмів
18 (19): 5).
100 Сковорода має на думці слова: И стЗ сб/інце й /іХнЗ въ стоанїи (Книга Ісуса Навина 10:13).
101 Сковорода має на думці слова: злпретй в^трХ й во/іненїк> воднб/иХ (Євангелія від св. Луки 8: 24). Див. також: Євангелія від св. Матвія 8: 26; Євангелія від св. Марка 4: 39.
102 Книга Екклезіястова 1: 2.
103 Сковорода цитує початкові рядки російського канта, який з'явився десь у 1720-х pp. і був дуже популярний і тоді, і перегодом: "Буря море раздымает, / А ветр волны подымает: / Сверху небо потемнело, / Кругом море почернело, / Почернело. / В полдни будто в полуночи, / Ослепило мраком очи: / Одна молнья-свет мелькает, / Туча с громом наступает. / Наступает..." [див.: Русская литература XVIII века, 1700-1775: Хрестоматия/ Сост. В. А. Западов. - Москва, 1979. - С. 22-23]. Чому він називає цю пісню "гамаліїв-ською", сказати важко.
104 Фраза прлво/іХчнвіА стр&іві /иимнїинві зринає в Книзі Премудрості Соломонової 5: 21.
105 Книга Екклезіястова 1: 2.
106 Фразу "Без солі та оцту" ("Без соли и уксуса") здавна використовують кулінари, коли йдеться про відповідний спосіб приготування страв.
107 Пор.: "Ехал в Казань, а заехал в Рязань" [Пословицы русского народа. Сборник
В. Даля. - Москва, 1957. - С. 449].
108 Книга пророка Ісаї 60: 1.
109 Книга пророка Ісаї 60: 2.
110 Книга пророка Ісаї 60: 2.
111 Можливо, Сковорода має на думці сюжет Езопової байки «Півень та перлина».
112 Амбра (італ. атЬга, франц. атЬге) - пахощі, один із трьох основних видів коагульованої смоли. Феофан Прокопович характеризував його так: "Амбра - це арабський медикамент, що являє собою жирний субстрат. Вона звичайно знаходиться в Індійському чи Ефіопському морі і на їх берегах, дуже пахуча й дуже дорога, дуже іуста... Кажуть, що вона витікає з якихось джерел, але кинута в море й піднята високо в повітря згущується й коагулюється" [Прокопович Ф. Натурфілософія, або Фізика // Прокопович Ф. Філософські твори: У 3 т. - Київ, 1980. - Т. 2. - С. 484].
113 Лат. umbra - 'тінь'. Це слово в старій Україні було, зокрема, складником "театральної" метафори, адже деякі сцени в шкільному театрі подавали тінями, чи, як тоді казали, "per umbra" [див.: ЕрчиН В. Мануил (Михаил) Козачински] и гьегова Траедокомеди]а. - Нови Сад; Београд, 1980. - С. 262].
114 Пор. з народним прислів'ям: "З цим і останній розум загубиш" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963. - С. 400].