Повна академічна збірка творів
- Автор: Сковорода Григорій Савович
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Повна академічна збірка творів». Краткое содержание книги:
67 Образ дзеркала як ніщоти, здатної породжувати примари сущого, робить його міцно прив'язаним до "ванітативного" мотиву [пор.: Hernas Cz. Barok. - Warszawa, 1980. - S. 86; докладніше див.: УшкаловА. Григорій Сковорода і антична культура. - Харків, 1997. -С. 53-68]. Власне кажучи, пишно вбрана панночка, яка милується собою перед дзеркалом, - це усталена барокова емблема самої марноти [див.: Емвлемы и сѵмволы из-бранные. - Санкт-Петербург, 1788. - С. XXI].
68 Див. прим. 1 до діалогу «Наркісс».
69 Євангелія від св. Луки 19: 9.
70 Сковорода має на думці слова: Око рХгукіфеесА отцХ й домждлкіфее старости /штерни, дл йстбргнХтъ є врлнове СЗ деврЇА (Книга Притч Соломонових ЗО: 17).
71 Неточна цитата з Книги Ісуса, сина Сирахового 43: 12. Пор.: s'b/iib прекрлснл сіаніе/ИЪ
СВОЙ/ИЪ.
72 Можливо, Сковорода має на думці приказку: "Ні к селу, ні к город)/' [Номис, № 7650]; "Ни к селу, ни к городу" [Пословицы русского народа. Сборник В. Даля. - Москва, 1957. -С. 637].
73 Фраза B/idroKpSr/id ліка шб/ілкшвъ зринає в Книзі Премудрості Соломонової 5: 21.
74 Див. прим. 92 до циклу «Сад божественных пѣсней».
75 Пор.: "Боязливого сина мати не плаче" [Номис, № 9294]. Сковорода любив повторювати цю приказку, мавши на думці передовсім богобоязливість - чесноту, яка обіймає дуже високий щабель у християнській ієрархії вартостей. Скажімо, Касіян Сакович уважав "боязнь Божую" за першу серед таких чеснот християнина, як "трезвость", "чуйность", "статечность", "чистость" [див.: Сакович К. Вѣршѣ на жалосный потреб зацного рыцера Петра Конашевича Сагайдачного // Тітов Хв. Матеріяли для історії книжної справи на Вкраїні в ХѴІ-ХѴІІІ в.в.: Всезбірка передмов до українських стародруків. - Київ, 1924. -С. 49]. Тим часом Пантелеймон Кульчицький розглядав її у низці так званих "моральних" чеснот [див.: KulczyckiP. Tresc theologiczney nauki obyczayney. - Poczaiow, 1787. - S. 152], хоч, як правило, і філософи [див.: Козачинский М. Книга третья. Нравственная фило-софия, или Этика // Памятники этической мысли на Украине XVII - первой половины XVIII ст. / Сост., пер. с лат., вступ, статья и прим. М. В. Кашубы. - Киев, 1987. - С. 375-404],
і богослови [див.: Начатки догмато-нравоучителнаго богословія. - Почаїв, 1770. - С. 25] розташовували на цьому щаблі тільки розважливість, мужність, поміркованість та справедливість. Іноді богобоязливість ставили навіть побіч "богословських" чеснот: віри, надії та любові. Наприклад, Антоній Радивиловський казав: "Кто маєт познанє себе самого, таковый боязнь Божію, любов, вѣру, надѣю и иныи цноты заховати может..." [Радивиловський А. Огородок Марій Богородицы. - Київ, 1676. - С. 623].
76 Дія - старша донька Давана, яка мала слабкі очі (див.: Перша книга Мойсеєва: Буття 29: 16), протиставлена тут "вельми вродливій з обличчя" Ревеці (Перша книга Мойсеєва: Буття 24: 16) - сестрі Давана, майбутній дружині Ісаака й матері Ісава та Якова. Джерело, до якого вона зійшла, в символічному сенсі означало Божу Премудрість, "сходження вниз до якої ріврозначне сходженню вгору" (Філон Олександрійський. Про нащадків Каїна, 136) [Филон Александрийский. Толкования Ветхого Завета. - Москва, 2002. - С. 280-281]. Крім того, слабка на очі Дія протиставлена тут Клеопі та Дуці, яким "відкрилися очі" пізнати Христа (див.: Євангелія від св. Дуки 24: 30-31).
77 Пор. із приказкою: "Сліпій курці усе пшениця" [Українські народні прислів'я та приказки: Дожовтневий період / Упорядники: В. Бобкова, Й. Багмут, А. Багмут. - Київ, 1963.-С. 542].
78 Сковорода говорить тут про пізнання як про рух від чуттєвого до розумового. Старі українські письменники та богослови зазвичай розв'язували це питання так: "Дух нВсть видим плотскими очима. Ум паки не может умствовати духа, развѣ во образѣх чювством подлагаємьіх. Тако бо глаголет князь всѣх любомудрцев: 'Не может быти в умѣ, аже не бяше в коєм-любо чювствѣ..."' [Полоцький С. Жезл правленія, утвержденія, наказанія и казненія. - Москва, 1667. - Арк. 120]. А Стефан Яворський спеціально наголошував: "Ничтоже бьіваєт во умѣ, аще не прежде будет в чувствѣ, якоже філософіа учит и самим искусом познаваєм сію истину. Вся бо, яже во умѣ имамы, быша прежде в чувствѣ нВкоєм, или в чувствѣ видѣнія, или слышанія, или уханія, вкушенія, осязанія и просто рещи: чувства суть аки нѣкія врата, имиже входит во ум всяко познаваємо" [Яворський С. Камень вѣры. - Київ, 1730. - С. 77-78].
79 У Книзі Премудрості Соломонової 5: 21 є фраза еллгоѵ.^Тіглл ліка (іш/мкшвъ.