Крига. Частини І–ІІ
- Автор: Дукай Яцек
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво «Астролябія»
- ISBN: 978-617-664-150-6
- Переводчик: Андрей Павлышин
- Жанр: Пост-апокалипсис
Электронная книга - «Крига. Частини І–ІІ». Краткое содержание книги:
Ґєрцен, Алєксандр (1812–1870) — російський письменник і публіцист, у 1834–1842 роках — на засланні за «вільнодумство», з 1847-го — в еміграції; 1852 року в Лондоні за підтримки Польського демократичного товариства заснував Вільну російську друкарню; видавець російського еміграційного тижневика «Колокол» (1857–1867), публічно підтримав Січневе повстання 1863 року; автор спогадів «Минуле і думи» (1852–1868).
Ґріґорій Єфімовіч — див. Распутін.
Ґросс — можливо, стосується російського фізика Євґенія Ґросса (1897–1972), його видатних відкриттів у галузі оптики та спектроскопії твердого тіла, розсіювання світла в конденсованих системах, що були зроблені в 1926–1931 роках; втім, якщо відняти роки більшовицької революції та громадянської війни в Росії, він міг зробити свої відкриття й на п’ять років раніше.
Декарт, Рене (1596–1650) — французький філософ, фізик, математик, основоположник аналітичної геометрії, творець декартівської системи координат у математиці, автор понять змінної величини та функції; запровадив у філософії принцип радикального сумніву; раціоналістичну парадигму західної думки часто називають «картезіанською» на згадку про цього філософа.
Десятий/Десятка — павільйон варшавської Цитаделі, споруджений 1828 року, до 1918-го — центральна слідча тюрма у Конґресовому Царстві для особливо небезпечних політичних в’язнів, серед його в’язнів були Юзеф Пілсудський і Роман Дмовський.
Дибовський, Бенедикт (1833–1930) — польський біолог, географ, громадський діяч, дослідник Сибіру; за участь у підготовці Січневого повстання 1863 року був засуджений до смертної кари, проте, з огляду на його значні наукові заслуги, її замінено на 12-річні каторжні роботи в Сибіру; перебував у Іркутську, Читі, невеликих селах і містечках, працюючи лікарем і вивчаючи флору та фауну краю, зокрема Байкалу; 1869 року разом із Миколою Пржевальським вивчав басейн річок Амур, Іссурі, озера Ханка, у 1878–1883 роках працював на Камчатці; 1884 року, разом зі своєю колекцією унікальних експонатів, переїхав до Львова, де заснував в університеті музей і зоологічну лабораторію, читав курс антропології.
Дмовський, Роман (1864–1939) — польський політик, публіцист, засновник і лідер націоналістичного руху, чільний ідеолог польського націоналізму та ксенофобії; 1895 року емігрував до Львова і Кракова, де видав «символ віри» польського націоналізму — книжку «Думки модерного поляка» (1903); опонував Пілсудському, намагався легальними способами добитися автономії польських територій у складі Росії, у якій вбачав інструмент для об’єднання польських земель та протистояння онімеченню поляків; реальний Дмовський помер власною смертю.
Достоєвський, Фйодор Міхайловіч (1821–1881) — російський письменник і публіцист; замолоду був членом революційного гуртка Петрашевського, арештований 1849 року і засуджений до смертної кари, після інсценізації розстрілу покарання замінили на чотири роки каторги в Омську, а відтак військової служби солдатом, помилуваний 1856 року; в ув’язненні став ревнителем крайніх форм православ’я, російського імперського націоналізму й відданості монархії; з 1862 року переважно жив у країнах Західної Європи, де писав побожні романи та мемуарні тексти, в яких викривав підступи революціонерів і «ворогів Росії» (зокрема поляків) й славив «особливу» російську духовність; мав великий вплив на розвиток російського націоналізму, консерватизму і православного клерикалізму.
Друга опіумна війна — колоніальна війна Великобританії та Франції проти китайської імперії Цін (1856–1860), унаслідок якої колонізатори підпорядкували собі маньчжурську династію, що правила в Пекіні, захопили значні території Китаю (тоді Росія привласнила Північну Маньчжурію до ріки Уссурі), здобули право на безконтрольний вивіз природних ресурсів і робочої сили, а також вільного поширення наркотиків.
Елґін лорд — див. Брюс Джеймс.
Есери — абревіатура назви російської партії соціалістів-революціонерів, яка постала в 1905–1906 роках у Фінляндії на базі терористичної організації та інтеліґентського руху народників; партія орієнтувалася переважно на селян, домагалася створення федеративної республіки, усуспільнення землі та передачі її сільським громадам; після Лютневої революції 1917 відігравали провідну роль у Тимчасовому уряді Росії, а після більшовицького перевороту партія розкололася, частина перейшла на бік лєнінців, проте згодом була ними ж знищена, інша частина, спираючись на сибірських обласників, виступила за незалежну демократичну Росію і 1918 року проголосила в Уфі альтернативний уряд — Всеросійську Директорію, розгромлену «верховним правителем Росії» адміралом Колчаком.