Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
46Архістратиг Михаїл — у християнській міфології архангел, вождь небесного воїнства, котрий скинув архангела Сатанаїла, який повстав проти бога, з небес у безодню; архангел Михаїл вважався покровителем Києва.
47 В т> Вьідубича х... церкові ... святого архистратига Міхаила — Михайлівський собор Видубицького монастиря споруджений у 1070—1088 pp. за князя Всеволода Ярославича.
8 ... це рко вт> святаго Василі а...— Церква споруджена в 988 р. князем Володимиром Святославичем по його поверненні з Корсуня, де він прийняв християнство, охрестившись під іменем Василія; містилася на початку теперішньої Десятинної вулиці.
49 Трубі ж ліва притока Дніпра, впадає у Дніпро під Пере
яславом.
50 Остер — річка на Чернігівщині, ліва притока Десни
51 Сула — ліва притока Дніпра, що впадає в нього біля Кременчуга.
52 Стугна — права притока Дніпра, на якій стоїть місто Васильків.
53 Василков (Васильків) — місто на Київщині, засноване в X ст. київським князем Володимиром Святославичем.
и Имбраим Баша (Ібрагім-паша) —турецький полководець, командував турецьким військом в чигиринських походах.
“Ромодановський Григорій Григорович (? —1682) — російський державний і військовий діяч; князь, боярин, окольничий; учасник російського посольства на Переяславській раді 1654 p.; один із воєвод
російської армії у війні проти Польщі 1654—1656 pp.; протягом тривалого
часу очолював російське військо на Україні, зокрема під час Чигиринської війни 1677—1678 pp., активно втручаючись в політичну боротьбу різних козацьких старшинських партій; вбитий під час повстання у Москві.
56 Самуйлович Іоанн (Самойлович; ? —1690) — гетьман України в 1672—1687 pp.; боровся проти гетьмана Петра Дорошенка, очолив українське військо під час Чигиринської війни 1677—1678 pp., 1687 р. скинутий з гетьманства і засланий в Сибір
5г Агаряни — мусульмани, зокрема татари; за біблійною легендзю, мусульманські народи — нащадки Ізмаїла, сина праотця Авраама і його рабині-наложниці Агарі.
58 П и м е н Великий — ранньохристиянський подвижник, єгипетський пустельник.
ss ...часть животворящаго древа креста господ-н я... Церковна реліквія. Паломники приносили з Палестини шматочки дерева, що сприймалися за частинки хреста, на якому було розп’ято Ісуса Христа; їм приписувалися чудодійні властивості.
60 Самойлович Симеон син гетьмана Івана Самойловича, стародубський полковник.
01 Б у ж и н — село на Дніпрі, на південний схід від Чигирина, пристань, замок, перевіз через Дніпро, плавні, поле.
62 Черкаси місто на Дніпрі, відоме з XIV ст.
63 Т я с « и н річка па Черкащині, права притока Дніпра з містами Кам’янка, Сміла, Чигирин.
64 ... к т> в ьі в о з у... К у в Із. ч и п с к о м у.— Узвіз до річки Тясмину в Чигирині.
ю ... отца Сергія, игумепа радонежекаг о...— Сергій
Радонезький, в миру Варфоломій (1314—1392), російський церковний діяч,
з боярського роду, засновник Троїцько-Сергіївського монастиря; вважався покровителем російського воїнства.
ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ Фрагменти
Вперше надруковано: Летопись Самовидца о войиах Богдана Хмель-пицкого и междоусобиях, бьівших в Малой России по его смерти. Доведена продолжателями до 1734 года..— Чтения в обществе истории и древностей российских 1846, кп.1, с. 1—72; кн. 2, с. 73—152 (материальї общественньїс); Летопись Самовидца по новооткрьітьім спискам с гіриложением трех малорусских хроник: «Хмельницкой», «Краткого описання Малороссии» и «Собрания исторического». Изданьї Временною комиссиею для разбора древних актов. К., 1878.
Фрагменти подаються за вид.: Літопис Самовидця. К-, 1971.
Це пам’ятка української історіографії XVII ст., написана тогочасною книжною мовою. Літопис охоплює події 1648—1702 pp. Його автором вважають Романа Онисимовича Ракушку-Романовського (1623—1703) — козацького діяча, що походив з ніжинських реєстрових козаків. Він учасник визвольної війни 1648—1654 pp.; у 1658—1663 pp. — ніжинський, сотник; у 1663—1668 pp.— генеральний підскарбій. Через ворогування з гетьманом Дем’яном Многогрішним переселився на Правобережжя, у Брацлав, де став протопопом міської церкви, а з 1672 р. до смерті був священиком у Старо-дубі. Будучи противником шляхетської Польщі, султанської Туреччини, Кримського ханства, виступав за возз’єднання України з Росією Літопис містить чимало фольклорних елементів і цікавих з історико-літературиого погляду оповідань, описів, характеристик, образів і мотивів.