Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
3 Є ронім (Ієронім; 342—420) —християнський богослов, один із основоположників католицизму; проповідник, історик і філолог; відзначився як критик тексту і коментатор біблійних книг; перекладач усієї Біблії латинською мовою.
1 Екклезіаст — біблійна старозавітна книга повчального змісту, авторство якої приписується царю Соломону.
0 Менапдр (бл. 343 бл. 291 до н. е.) давньогрецький драматург.
6 Стоботей Іоанн — візантійський компілятор IV ст., укладач збірника витягів; цей збірник став популярним серед книжників джерелом висловів народної і книжної мудрості; тут наведено зокрема уривки з творів Менандра.
7 П л а в т Тіт Макцій (бл. 250— 184 до н е.) — давньоримський драматург.
8 «З вечора плач будет, рано радость настанет, світ смутку за будет».— Псалтир, псалом 29, стих 6.
9 «Отче наш» — християнська молитва; в Євангеліях від Матфея (гл. 6, ст. 9—ІЗ) і Луки (гл. II, ст. 2—4) їй навчає сам Ісус Христос.
Парки — за римською міфологією, уособлення долі, відповідники грецьких мойр: Клото пряде' нитку жич ія, Лахесіс пильнує її довжини, Антропос — перетинає; богині народження, життя і смерті.
п ... таємниць Христових заживати...— причащатися, проходити через таїнство причастя.
12 Содом — давньопалестинське місто в Іорданській долині; за біблійною легендою, знищене небесним вогнем в часи Авраама разом із сусіднім містом Гоморрою; це була кара за розпусне поводження їхніх жителів; рештки цих міст залило Мертве море.
13 ...с онцю... розказав-єсь стат и... У битві під містом Гаваоном ізраїльтяни, очолювані Ісусом Навіном, розгромили ханаанеян. Ті могли врятуватися, відступивши під час нічної темряви; та Ісус Навін проголосив священне закляття: «Сонце, стій над Гаваоном, місяцю — над Айялоном!» Сонце з місяцем зупинилися па небі і світили, аж поки ізраїльтяни ущент не знищили ханаанян і без опору захопили їхні міста (див.: Книга Ісуса Навіна, гл. 10, ст. 12).-
14 Г едеон — біблійний старозавітний персонаж; визволив ізраїльтян від бід і нападу кочових племен, що було божою карою за ідолопоклонство і неправедне життя. Гедеон зруйнував капище Ваала, зібрав і очолив ізраїльське ополчення і здобув перемогу над ворогом, після цього його обрали суддею, і він дожив до глибокої старості в мирі і спокої (див.: Книга Суддів, гл. 6, ст. 11—34; гл. 7, ст 1 —18; гл. 8, ст. 21—35).
15 Іоанн Ял м уж ник — Іоанн Милостивий (VII ст.), александрій-ський партріарх; уславився добродійністю.
16 Фенікс — зображення, популярне в середньовічному, ренесансному і. барокковому мистецтві; за давньоєгипетською міфологією, це птах.
який, живе п’ятсот років; відчуваючи наближення смерті, споруджує гніздо, в .якому, померши, одразу відроджується. За однією з версій, з умерлого фенікса виповзає черв’як, що у промінні сонця перетворюється на нового фенікса, за іншою — найпопулярнішою — через кожне п’ятсотліття фенікс спалює себе, але вилітає з полум’я відродженим.
17 ... російський народ е...— тобто «р^ький народе» — термін у слововжитку тодішніх українців та білорусів, позначав населення південно-західної Русі.
11 Плачет наша братія, доставшися в руки врага Креста Христов а...— Йдеться про православних, підкорених османо-турецькими завойовниками, які в XIV—XV ст. захопили більшість країн Балканського півострова, а в XVI ст. Молдавію і Буковину.
11 ... пса дикого ув’язать при гробі свої м...— Ідеться про турків-османів, які в XVI ст. підкорили Палестину.
20 ... врага... в мамлюцькой особі...— Тобто злих духів, чортів, нечисту силу, втіленням яких є мамлюки — воїни в середньовічному Єгипті, загони яких формувалися переважно із невільників тюркського і кавказького походження. В XII ст. з них було утворено урядову гвардію, яка в XIII ст. захопила владу в державі; у XVI ст. державу мамлюків підкорила турецька Османська імперія; типологічно мамлюки-воїни відповідали турецьким яничарам, війську, формованому з молодих полоне-них-хрнстиян, примусово навернених в іслам; терміни «мамлюки» і «яничари» часто ототожнювались.