Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
19 ...церков В о з д в иженія Креста Господи я...— Хресто-воздвиженська церква у Києві, споруджена 1212 р. на Андріївській горі, де, за легендою, апостол Андрій благословив майбутній Київ і воздвиг хрест.
20 Вишгор од — місто над Дніпром виїде Києва; вперше згадується в літописах під р. 946 як резиденція княгині Ольги («Ольжин град»); в XI—XIII ст. столиця удільного князівства; знаменне усипальницею святих князів Бориса і Гліба.
21 Л и б е д ь -- річка, ліва притока Дніпра; назву пов’язують з ім’ям легендарної сестри Кия, Щека і Хорива.
22 Радим — легендарний родоначальник східнослов’янського племені радимичів, яке жило в межиріччі Дніпра і Десни; нащадки цього племені були одним із основних складників при формуванні білоруської народності.
23 В’ я т к о — легендарний родоначальник східнослов’янського племені в’ятичів, яке жило в басейні річок Оки, Угри, Москви і верхів’їв Дону.
24 Д у л і п а — легендарний родоначальник східнослов’янського племені дулібів, або лучан, пізніших бужан, чи волинян.
25 І г о р (? —945) — великий князь київський з 912 p., син Рюрика, чоловік княгині Ольги. Підкорив древлян, уличів та інші східнослов’янські племена. Успішно воював з Візантією; убитий повсталими древлянами.
26 Олег Святославич (? —977) — древлянський князь, син Святослава Ігоревича; загинув у війні із своїм братом Ярополком.
27 Ярополк Святославич (?— 980) — великий князь київський з 972 p., старший син Святослава Ігоревича. Боровся з братами Олегом, князем древлянським, і Володимиром, тодішнім князем новгородським. Убитий з відома Володимира.
28 Чорна Русь — назва земель в басейні горішнього Німану; в ХІІІ ст. ними володіли галицько-волинські і литовські князі, у XIV ст. разом з литовськими землями вони стали центром Великого князівства Литовського.
29 Білгород — місто під Києвом на річці Ірпінь; тимчасова резиденція київських князів.
30 Б у р и ч о в поток—мабуть, потік у районі київської вулиці Боричів Тік.
31 Лель і Полель — в поганській міфології східних слов’ян боги кохання і шлюбу, сини богині Лади.
32 Ладо (Лада) — в поганській міфології східних слов’ян богиня сонця, згоди, любові, достатку.
33 Іоанн Хреститель — біблійний новозавітний персонаж; предтеча Ісуса Христа. Він викривав вади суспільства і закликав до каяття. Охрестив Ісуса в Іордані; був обезглавлений з наказу царя Ірода на вимогу танцівниці Саломеї, навченої своєю матір’ю Іродіадою.
34 ... о праздниц-Ь святих верховних апостол Па гра и П а в л а...— Свято відзначається 12 липня за новим стилем.
35 Хоре — в поганській міфології східних слов’ян бог сонця.
35 Дажбог — в поганській міфології східних слов’ян бог сонця і вогню; він же— Сварожич, син Сварога, бога неба, вогню, ковальства.
37 Стрибог — в поганській міфології східних слов’ян бог вітру, бурі, непогоди.
38 М о к о щ (Мокша, Макош, Цариця Вода, Водяниця) — у поганській міфології східних слов’ян богиня родючості, жіночого рукоділля, мистецтва и води; заступниця вагітішх і породіль. Днем Мокоші вважається п’ятниця яка за християнства стала днем святої Параскеви та Покрови.
39 Д о б р ьі н я — воєвода; дядько великого князя київського Володимира Святославича (брат матері); допоміг йому перемогти Ярополка
і зайняти великокнязівський престол. Управляв Новгородом, брав участь у поході на Болгарію 985 p., насаджував християнство, зокрема у Новгород ській землі.
40 По чайна — річка в обширі підкиївських земель і в самому Києві; права притока Дніпра, що починалась на Оболоні. Від Дніпра відділялась піщаною косою і правила за порт; в XIX ст. злилася з Дніпром. У Почайні було охрещено киян.
41 ... церков святьіх мученик Бориса і Г л t б а.— Церква на Подолі, в районі Борисоглібської вулиці.
42 «Чортове беремище» — гора Вздихальниця (Уздихальниця, або Андріївська), на якій стоїть Андріївська церква.
43 В ьі д ьі б и ч и (Видубичі, Видобичі) — урочище на південній околиці Києва. В XI ст. київський князь Всеволод Ярославич побудував собі тут Красний двір, а згодом заснував Видубицький монастир.
44 Михаїл Сірин (? —984) — перший київський митрополит, котрий прибув у Київ з Цариграда після прийняття Володимиром Свято-славичем християнства. Охрестив Володимирових синів і всіх киян.
45 ... ц е р к о в т> святого архистратига Міхаил а...— Йдеться про Михайлівський золотоверхий собор, споруджений у 1108— 1113 pp. на території Михайлівського монастиря (теперішньої верхньої тераси Володимирської гірки) онуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславичем.