Українська література 17 століття
- Автор:
- Язык: украинский
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Українська література 17 століття». Краткое содержание книги:
193 Овидове озеро — Дніатровський лиман; очевидно, назва пов’язана з легендою, згідно з якою тут відбував заслання, помер і похований римський поет Публій Овідій Назон (43 до н. е.—18 н. е.).
АНОН ІМ
Синопсис — короткий нарис східнослов’янської історії від найдавніших часів до останньої чверті XVII ст. за традицією приписують українському церковному і культурному діячеві, педагогу і письменнику Інокентію Гізелю (1600— 1683), котрий, благословивши книжку до друку, засвідчив свою до неї причетність принаймні у ролі «відповідального редактора».
імовірно, що укладачем «Синопсису» був чернець Києво-Печерської лаври Пантелеймон Кохановський. Перше видання «Синопсису» вийшло з лаврської друкарні 1674 p.; третє, найповніше,—1680 р. Книжка набула популярності не тільки на Україні, в Білорусії та Росії, айв усьму православному світі, перекладена грецькою і латинською мовами, протягом тривалого часу (до XIX ст.) була чимсь на зразок підручника.
Фрагменти із «Синопсису» подаються за виданням 1680 р.
1 «Синопси с» (грецьк.— огляд) — книжний жанр, збірник виписок, уривків, скорочених викладів, описів, окремих статей переважно богословського чи історіографічного характеру, розміщених у хронологічній послідовності.
2 Федір Олексійович (1661 —1682) російський цар, син царя Олексія Михайловича. За його царювання (1676—1681) відбулася російсько-турецька війна, в якій російське і українське військо відбило спроби Туреччини загарбати правобережні українські землі.
3 Муринські землі — землі, де живуть мурини, тобто негри (Африка).
Август-кесар — Август Гай Октавій (Гай Юлій Цезар Октавіан Август, 63 до н. е.—14 н. е.), римський імператор з 27 р. до н. е., небіж Юлія Цезаря. За його правління підкорено придунайські землі і встановлено зверхництво над північним Причорномор’ям.
5 Л е н т у л і й.— Йдеться, мабуть, про Косса Корнелія Ленгулія (? —35), римського консула, котрий в 14 р. н. е. придушив повстання в Паннонії
6 князь., славеноросскій Одонаце р...— Йдеться про Одоакра (Одонакера, Одонацера, бл. 431—493), вождя однієї з германських воєнних дружин, що служили імператорові Західної Римської імперії. Захопивши владу, він протягом 476—493 pp. правив Італією; за середньовічною слов’янською легендою, зафіксованою польськими хроністами, був руським князем.
7 І е з е к і и л (Єзекіїль) — біблійний пророк; його пророцтва складають старозавітну «Книгу Єзекіїля».
8 Тартар — за грецькою міфологією глибока похмура прірва, у яку Зевс ввергає злочинців; частина підземного світу, де мучаться грішники.
9 ...стр а н а Траційска я...— Тобто Фракія — частина Балкан-ського півострова, розташована північніше Македонії, була заселена племенами фракійців; у VI ст. захоплена македонцями і частково скіфами, в 44 р. підкорена римлянами, з кінця V ст.— слов’янами, з кінця X ст. належала Візантії; з XIV ст. підпала під владу Османської імперії.
10 Траки (фракійці) — племена одрисів, гетів, даків, трибалів, бісто-нів та ін., які населяли Фракію. Під час переселення народів у III—VII ст змішалися з іншими племенами і стали оиіим із компонентів в етногенезі східних романців, теперішніх румунів і молдаван.
11 Чех — легендарний праотець чехів, брат Лєха, праотця поляків і Руса — праотця русів.
12 Лєх — легендарний праотець поляків, брат Чеха і Руса.
13 Володимир Мономах (1053— 1125) — великий князь київський з 1113 р.
14 Іоанн Данилович (Іван Калита; ? —1340) —московський князь з 1325 р. Об’єднав північноруські землі навколо Москви, перенісши в неї столицю з Владимира.
15 Владимир — місто на Клязьмі, притоці Оки, засноване великим князем київським Володимиром Святославичем 1108 p.; у 1157—1238 pp. столиця Володимиро-Суздальського князівства.
16 Андрій Первозваний — за християнськими легендами, перший із дванадцяти апостолів, учнів Ісуса Христа; проповідував християнство в причорноморських землях і благословив Київські гори.
17 ... к -ь скифам, или т а т а р о м...— Слова «скіфи» і «татари» в староукраїнській мові часто вживалися як синоніми на означення всіх степових напасників-нехристиян.
18 Херсон — Херсонес Таврійський (Херсон, Корсунь), місто на південно-західному березі Криму, засноване греками у V ст. до н. е.; 989 р. його здобув київський князь Володимир Святославич. За однією з версій, саме тут він прийняв хрещення.