Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Античная литература » Апологія Сократа. Діалоги
Апологія Сократа. Діалоги - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Апологія Сократа. Діалоги

Электронная книга - «Апологія Сократа. Діалоги». Краткое содержание книги:

Платона (427—347 рр. до н. е.) вважають не тільки філософом, але й великим письменником античності. Найбільш він прославився як майстер діалогу. У видання ввійшли вибрані діалоги, а також монологічний твір «Апологія Сократа». Розмову в більшості діалогів веде вчитель Платона Сократ, який невимушено приводить співбесідників до глибоких філософських висновків і водночас надає читачеві можливість самостійного пошуку істини.
ISBN 978-966-03-7851-3
© Ю. Й. Кобів (правонаступник), переклад українською, примітки, покажчик імен, 2004
© Л. Ю. Смольська (правонаступ­ниця Ю. Мушака), переклад українською, 2004
© М. С. Мендер, художнє оформ­лення, 2017
© Видавництво «Фоліо», марка серії, 2017
1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27
Перейти на страницу:
[539] О жалюгідні! Яке це вас лихо спостигло? Обличчя, Голови ваші й коліна — вам темрява ночі окрила! Стогоном все запалало, всі лиця спливають сльозами! Сіни вже привидів повні, й подвір’я наповнене ними, В пітьму Ереба вони поспішають, сонце у небі [B] Зникло раптово — імла лиховісна його огорнула{88},

часто і в «Іліаді», приміром, у «Бою біля валу», бо й там Гомер каже:

Мали той рів перейти вже, як раптом ліворуч над військом Птах з’явився, орел, що високо в небі ширяє, В пазурах ніс він потвору скривавлену — змій величезний Був ще живий і звивався, готовий з ним битись і далі. [C] Спритно зігнувшись, орла, що тримав його міцно, він раптом В груди вкусив біля шиї; і той від нестерпного болю Кинув на землю його, між троянського війська вронивши, [D] Сам же із клекотом дужим за вітру диханням полинув{89}.

Ось таке, скажу я, і тому подібні місця повинен розглядати й оцінювати віщун.

І о н. Твоя правда, Сократе.

С о к р а т. А тепер ти вибери, як я вибрав тобі місця з «Одіссеї» і з «Іліади», [E] те, що стосується віщуна, лікаря й рибалки, — так і ти, Іоне, вибери мені — ти ж бо більш обізнаний з Гомеровим епосом, — і те, що стосується рапсода та його мистецтва і що повинен розглядати й оцінювати радше рапсод, ніж інші люди.

І о н. Я тверджу, Сократе, що все взагалі.

С о к р а т. Ні, раніше ти не говорив, Іоне, начебто все, — невже ти такий забутливий? Адже не личило б рапсоду мати слабку пам’ять.

[540] І о н. А що я, до речі, забув?

С о к р а т. Хіба ти не пам’ятаєш, як ти сказав, що мистецтво рапсода — інше, ніж мистецтво візничого?

І о н. Пам’ятаю.

С о к р а т. І ти погодився, що воно, бувши іншим, буде давати інші відомості?

І о н. Так.

С о к р а т. Значить, за твоїми власними словами, не все входить в обсяг знань рапсода і його мистецтва.

[B] І о н. Крім, можливо, тільки таких речей, Сократе.

С о к р а т. Кажучи, «крім таких речей», ти розумієш, очевидно, те, що належить іншим мистецтвам; але якщо не все, то що саме буде предметом знання рапсода?

І о н. По-моєму, предметом його знання буде те, що личить говорити чоловікові і що — жінці, що — рабу і що — вільній людині, що — підлеглому, а що — начальнику.

С о к р а т. Невже рапсод, на твою думку, буде краще знати, ніж стерничий, що слід доповісти власникові корабля, якого буря заскочила на морі?

[C] І о н. Ні, це краще знає стерничий.

С о к р а т. А хіба рапсод буде краще, ніж лікар, знати, що треба приписати в разі хвороби?

І о н. Ні.

С о к р а т. Виходить, ти краще знаєш, що повинен говорити раб?

І о н. Так.

С о к р а т. Наприклад, що повинен сказати раб-волопас, який хоче приборкати оскаженілих биків, по-твоєму, буде краще знати рапсод, ніж пастух?

І о н. Ні, звичайно.

[D] С о к р а т. Або те, що повинна сказати жінка-пряля про переробку вовни?

І о н. Ні.

С о к р а т. А можливо, рапсод буде знати, що повинен сказати полководець, коли промовляє до воїнів?

І о н. Так, саме це рапсод буде знати.

С о к р а т. Що таке? Мистецтво рапсода — це мистецтво полководця?

І о н. Я-то принаймні знав би, що полководець по­винен сказати.

С о к р а т. Либонь, тому що ти знавець у полководчій справі, Іоне? Адже, якби ти, припустімо, [E] був одночасно наїзником і кіфаристом, то ти, звичайно, міг би розпізнати добре й погано об’їжджених коней, і я запитав би тебе: «Завдяки якому мистецтву, Іоне, розпізнаєш добре об’їжджених коней? Чи робиш це як наїзник чи кіфарист?» Що відповів би ти мені?

І о н. Що як наїзник.

С о к р а т. А якби ти розпізнав тих, що добре грають на кіфарі, то ти погодився б, що робиш це за допомогою того мистецтва, яке робить тебе кіфаристом, а не завдяки тому, що ти — наїзник?

І о н. Так.

С о к р а т. А якщо ти знавець у військовій справі, то чи розбираєшся в ній за допомогою того мистецтва, завдяки якому ти — полководець, чи того, завдяки якому ти — відмінний рапсод?

І о н. По-моєму, немає тут ніякої різниці.

[541] С о к р а т. Як? Ти твердиш, що немає ніякої різниці? На твою думку, мистецтво рапсода й мистецтво полководця — одне мистецтво чи два?

І о н. Мені здається, що одне.

С о к р а т. Значить, хто добрий рапсод, той, виявляється, добрий полководець?

І о н. Безперечно.

1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)