Апологія Сократа. Діалоги
- Автор: Платон
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7851-3
- Переводчик: Иосиф Кобив
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Апологія Сократа. Діалоги». Краткое содержание книги:
ISBN 978-966-03-7851-3
© Ю. Й. Кобів (правонаступник), переклад українською, примітки, покажчик імен, 2004
© Л. Ю. Смольська (правонаступниця Ю. Мушака), переклад українською, 2004
© М. С. Мендер, художнє оформлення, 2017
© Видавництво «Фоліо», марка серії, 2017
[B] І о н. Нестор каже{85}:
[C] С о к р а т. Досить. Хто міг би сказати, чи правильно говорить Гомер у цьому місці, чи ні — лікар чи візник?
І о н. Візник, певна річ.
С о к р а т. Чи не тому, що він знає це мистецтво, чи з якоїсь іншої причини?
І о н. Не інакше, ніж завдяки своєму мистецтву.
С о к р а т. Хіба не кожному мистецтву призначено Богом відати однією якоюсь діяльністю? Адже те, що ми пізнаємо за допомогою мистецтва стерничого, ми ж не пізнаємо, очевидно, за допомогою мистецтва лікаря?
І о н. Ні, звичайно.
С о к р а т. І за допомогою мистецтва лікування не пізнаємо того, що за допомогою мистецтва будівельника, чи не так?
І о н. Ні, зрозуміло.
[D] С о к р а т. Так само, очевидячки, стосовно і всіх мистецтв. Що ми пізнаємо, опанувавши одне мистецтво, того ми не пізнаємо, опанувавши інше. Але спочатку відповіси мені ось на що: чи визнаєш ти одне мистецтво відмінним від іншого?
І о н. Так.
С о к р а т. Значить, думаєш так, як я, адже я, вважаючи одне мистецтво відмінним від іншого на тій підставі, що одне мистецтво є знанням одних речей, а інше — інших, відповідно до цього називаю одне мистецтво так, а інше — інакше. Чи й ти такої думки?
І о н. Такої ж.
[E] С о к р а т. Адже якби те й інше мистецтво було знанням одних і тих самих речей, то навіщо називати одне так, а інше — інакше, коли можна було б дізнатися те саме з допомогою будь-котрого з двох? Так, наприклад, я знаю, що ось тут п’ять пальців, і ти знаєш те саме, що й я; і якби я тебе запитав, чи не за допомогою того самого мистецтва пізнаємо одне й те ж, а саме мистецтва рахування, чи за допомогою різних мистецтв, то ти, звичайно, сказав би, що за допомогою одного і того ж.
І о н. Так.
[538] С о к р а т. Так ось скажи мені тепер те, про що я хотів тебе раніше запитати: чи ти вважаєш, що це стосується всіх мистецтв і що за допомогою одного якогось мистецтва здобувається одне знання, а за допомогою іншого — інше, але, якщо це є інше мистецтво, то й пізнається через нього щось інше.
І о н. Так мені здається, Сократе.
С о к р а т. Значить, хто не опанував якогось мистецтва, той і не буде здатний оцінити те, що говориться або робиться згідно з цим мистецтвом, хіба не так?
[B] І о н. Твоя правда.
С о к р а т. Ну, а стосовно тих віршів, що ти їх навів, то хто краще знає, чи Гомер говорить добре, чи ні — ти чи візник?
І о н. Візник.
С о к р а т. Очевидно, тому, що ти рапсод, а не візник?
І о н. Так.
С о к р а т. А мистецтво рапсода — інше, ніж мистецтво візника?
І о н. Так.
С о к р а т. І якщо воно інше, то воно є знанням інших речей?
І о н. Так.
[C] С о к р а т. Ну що ж; а коли Гомер говорить про те, як Гекамеда, служниця Нестора, дає пораненому Махаону випити цілющий напій, в таких словах:
то чи тут правильно говорить Гомер, чи ні, яке мистецтво може розпізнати — мистецтво лікаря чи рапсода?
І о н. Мистецтво лікаря.
С о к р а т. Ну, а коли Гомер говорить:
то як тут скажемо: чиє мистецтво — рибалки чи рапсода — краще розпізнає, що він говорить і чи правильно говорить, чи ні?
І о н. Ясно, Сократе, що мистецтво рибалки.
[E] С о к р а т. Гляди тепер: якби ти ставив мені запитання й запитав мене так: «Оскільки ти, Сократе, знаходиш у Гомера для кожного мистецтва те, що йому належить вирішувати, то знайди мені й для віщуна, і для мистецтва віщування щось таке, про що йому слід вирішувати, добре чи погано воно написано», — як легко і правильно я тобі відповім. Адже це є в багатьох місцях і в «Одіссеї», — наприклад, те, що говорить женихам віщун, Феоклімен із роду Мелампа: