Сплячі красуні
- Автор: Кинг Стивен Эдвин, Кинг Оуэн
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Клуб Сімейного Дозвілля
- ISBN: 978-617-12-5859-4, 978-617-12-5858-7, 978-617-12-5860-0
- Переводчик: Александр Красюк
- Жанр: Пост-апокалипсис
Электронная книга - «Сплячі красуні». Краткое содержание книги:
Обережно! Ненормативна лексика!
Мікейла Морган, в дівоцтві Котс, у блузі-безрукавці й одній зі своїх фірмових коротких спідниць стояла перед якимсь обширним комплексом споруд, пофарбованих у червоний коморний колір[52]. Магда вважала, що Мікі вельми добре потрафляють ці її короткі спіднички. Навіть найбільших шишок-політиків, бува, гіпнотизують зблиски верхівки стегон, і в такому стані іноді й якась правда вискакує з їхніх брехливих ротів. Не завжди, зважаймо, але вряди-годи так. А от щодо нового носа Мікейли Магда мала суперечливі почуття. Вона сумувала за тою задерикуватою кирпою, яку її дівчинка мала дитинчам, і, в певному сенсі, з цим новим витонченим носом Мікейла зовсім не була схожою на її Мікі. Але з іншого боку, гледілася вона розкішно. Від неї очей неможливо було відірвати.
— Зараз я перебуваю в Джорджтауні, у госпісі «Люблячі руки», де сьогодні на світанку було зафіксовано перші випадки того, що дехто називає австралійським паморочливим грипом. Тут утримується майжа сотня пацієнтів, переважно геріатричних, і понад половина з них — жінки. Адміністрація відмовилася підтверджувати чи заперечувати спалах цієї недуги, але я лише кілька хвилин тому побалакала з одним із санітарів, і те, що той, хоча й коротко, розповів, уже тривожить. Говорив він на умовах анонімності. Ось, послухайте:
— Що тут відбувається? — запитала Мікейла. — Ви можете нас поінформувати?
— Більшість жінок сплять і не прокидаються, — сказав голосом якогось космічного прибульця санітар. — Точно, як це сталося на Гаваях.
— Ну, а чоловіки?..
— Чоловіки — красунчики. Піднялися і вже снідають.
— На Гаваях були певні повідомлення про якісь… нарости на обличчях сплячих жінок. Чи є таке тут?
— Я… не думаю, що можу про це говорити.
— Будь ласка, — замерехтіла віями Мікейла. — Люди хвилюються.
— Ось воно! — крекнула Магда, салютуючи телевізору своїм пійлом і знову плеснувши трохи собі на кардиган. — Вмикай сексі. Щойно їм замріється «сколотити олійку», ти можеш будь-що з них витягти!
— Нарости не в пухлинному сенсі, — промовив голос космічного прибульця. — Це більше схоже на те, ніби їх обліплено ватою. Тепер я вже мушу йти.
– Іще тільки одне запитання…
— Я мушу йти. Але… воно продовжує наростати. Ця ватяна парость. Її… ніби більшає.
Картинка на екрані повернулася до прямого ефіру.
— Така тривожна інформація від інсайдера… якщо вона правдива. Ваша черга, Джордже.
Хоч як Магді було радісно побачити Мікі, та все ж вона сподівалася, що ця сенсація неправдива. Мабуть, чергова фальшива лякачка на кшталт проблеми 2000-го[53] або ТГРС[54], проте думка про щось таке, що не просто вганяє жінок у сон, але й змушує на них щось зростати… як сказала Мікі, це тривожить. Вона зрадіє, коли додому повернеться Антон. Самотньо, коли єдина її компанія — телевізор; хоча вона й не з тих, щоб жалітися. Магді нема підстав непокоїтися за свого сина-трударя, ні, ні. Вона позичила йому грошей на заснування цього бізнесу, але він сам зробив його дієвим.
Ну а поки що, зараз, ще трішечки хильнути, всього лише трішечки випити, а потім здрімнути.
Розділ 3
1
Щойно замкнувши на жінці кайданки, Лайла відразу ж закутала її в рятувальну термоковдру, яку тримала в багажнику, і всадовила на заднє сидіння крузера. Водночас проказуючи їй Міранду[55]. Жінка, тепер мовчазна (її сяйливий вираз обличчя вицвів до якоїсь мрійливої усмішки), підкорилася, відчувши хватку Лайли в себе на плечі. Арешт з убезпеченням підозрюваної було виконано менш як за п’ять хвилин. Здійнята колесами крузера курява ще осідала, коли Лайла обходила машину, щоб зайняти своє місце на водійському сидінні.
— Доглядачок нетлі називають нетлінні, майже те саме, що нені, тільки це інше.
Коли арештантка поділилася з нею цим уривком інформації, Лайла вже розвернула крузер і спрямувала його вниз Головатим Пагорбом у бік міста. Вона вловила очі, які дивилися на неї в люстерко заднього огляду. Голос у жінки був приємний, але не вельми жіночий. Щось ніби блукало в її інтонаціях. Лайлі було неясно, чи до неї звертається ця жінка, чи просто розмовляє сама до себе.
«Наркотики, — подумала Лайла, — найімовірніше Пі-Сі-Пі[56]. Ну, або кетамін».
— Вам відомо моє ім’я, — промовила вона, — тож звідки я вас можу знати?
На це були три можливості: БВА[57] (малоймовірно), газета, або ж Лайла її в якийсь момент протягом останніх чотирнадцяти років уже заарештовувала й не пам’ятає. Хвіртка номер три здавалася найвлучнішим здогадом.
52
Перші американські колоністи фарбували свої дерев’яні комори саморобною захисною фарбою рудих відтінків, яку виготовляли з іржі, збираного молока та лляної олії, відтоді червоний колір став традиційним для комор на американських фермах.
53
Проблема 2000 — тривожне очікування збоїв у роботі комп’ютерів по всьому світу з настанням 2000 року.
54
Тяжкий гострий респіраторний синдром — епідемія, що вирувала в Китаї у 2002–2003 роках і, як очікувалося, мусила охопити весь світ, але цього не сталося.
55
Міранда — правило, за яким перед допитом підозрюваному обов’язково оголошують його права, зокрема: право говорити зі слідчими лише в присутності адвоката або взагалі мовчати. Назва (і сама ця практика) походить від процесу 1966 року, в якому вже засуджений за зґвалтування і грабунки Ернесто Міранда судився зі штатом Арізона через те, що перед першим допитом йому не повідомили його конституційні права.
56
PCP (Фенциклидін) — «янгольський пилок», синтетичний хірургічний анальгетик, потужний галюциноген, використовувався як транквілізатор у ветеринарії, заборонений у 1960-х, в невеликих кількостях виробляється у підпільних лабораторіях для куріння, вдихання, ін’єкцій або поїдання.
57
Батьківсько-вчительска асоціація (PTA) — заснована 1897 року добровільна організація, відділення і члени якої діють в шкільництві як на національному рівні, так і на рівні штатів, міст та окремих навчальних закладів.