Чужинець на чужій землі

— Звучить так, наче Майк передбачив, що схованка знадобиться.

— О, я впевнений, що так воно і було. Майже два тижні тому Майк очистив гніздо від пташенят — за винятком Мар'ям та її немовляти, бо Мар'ям була потрібна для її роботи. Майк відправив батьків з дітьми до інших міст — гадаю, туди, де він хоче відкрити храми; і, коли прийшов час, там залишилося тільки з десяток наших. І жодних хвилювань.

— Якщо так і було, то ви розпрощалися зі своїми пожитками, наскільки я розумію. — Джубалу було цікаво, як вони змогли взяти хоча б одяг, — з огляду на те, що вони, ймовірно, були роздягнені. — Ви втратили все, що було у Гнізді? Всі ваші особисті речі?

— О, ні, — нічого з того, що ми справді хотіли зберегти. Як-от філологічні записи Стінкі та унікальну записувальну машинку, якою користується Мар'ям; і навіть твій жахливий портрет від Мадам Тюссо. Ще Майк згріб одяг та якусь готівку, які були під рукою.

Джубал перепитав:

— Кажеш, це зробив Майк? Але я думав, що Майк був у в'язниці, коли почалася пожежа.

— Ну, це і так, і ні. Його тіло було у в'язниці... Скручене в трансі. Проте сам він був з нами. Розумієш?

— Ну, ні. Я не ґрокаю.

— Зв'язок. Його було чути найперше в голові Джилл, але ми всі достатньо близькі. Джубале, я не можу цього пояснити; ти повинен це зробити. Коли пролунав вибух, він забрав нас звідти. Потім повернувся і забрав речі, варті того, щоб їх зберегти.

Джубал гмикнув. Кекстон роздратовано промовив:

— Ну звісно ж, телепортація. Що тут такого складного для ґрокання? Ти сам мені сказав прийти сюди, відкрити очі і пізнати диво, якщо я його побачу. Тож я так і вчинив — бо дива траплялися. От тільки це були дива, не більші від радіо. Ти ґрокаєш радіо? Чи стереобачення? Чи комп'ютери?

— Я? Ні.

— Я — теж, бо ніколи не вивчав електроніку. Проте впевнений, що зміг би, якби витратив час та гарно постарався, щоб вивчити особливості електроніки; не думаю, що вона дивовижна: вона просто складна. Телепортація — це доволі просто, Щойно ти вивчиш марсіанську. А от сама ця мова — складна.

— Бене, ти можеш телепортувати речі?

— Я? О, ні, — цьому не вчать у дитячому садочку. Я диякон, але з ввічливості, — просто тому, що я «Першоназваний» і належу до Дев'ятого Кола. Проте мої реальні успіхи на рівні Четвертого чи, можливо, П'ятого Кола. Я лише починаю контролювати власне тіло. Патті — єдина серед нас, хто використовує телепортацію сама, без будь-якої системи... І я не впевнений в тому, що вона коли-небудь це робила без підтримки Майка. Він говорить, що Патті дуже здібна, але вона до такої міри наївна, така надзвичайно сором'язлива людина як на генія, що повністю залежить від Майка. І все інше їй не потрібно.

Джубале, я ґрокаю ось що: насправді нам не потрібний Майк. О, я не зневажаю його, — не зрозумій мене неправильно. Проте Людиною з Марса можеш бути й ти. Чи навіть я. Це схоже на першу людину, яка відкрила вогонь. Вогонь був зовсім поруч — і після того, як вона це показала, ним змогли користуватися всі інші; будь-хто... Будь-хто, хто мав інтуїцію та здогадливість для того, щоб самому не згоріти. Встигаєш за моєю думкою?