Тягар пристрастей людських

Філіпові перехопило подих. Мілдред не залишила навіть листа, свою лють вона висловила цією руйнацією, і він міг уявити, як дівчина взялася до справи з незворушним обличчям. Він повернувся до вітальні й роззирнувся. Філіп був настільки приголомшений, що вже не сердився. Допитливо оглянув кухонний ніж і вугільний молоток, які дівчина залишила на столі. Потім помітив у каміні поламаний ніж для м’яса. Мілдред знадобилося чимало часу, щоб таке влаштувати. Філіпів портрет, намальований Лоусоном, а тепер порізаний хрест-навхрест, вирячився страшними ранами. Його власні картини були розірвані на клаптики, а фоторепродукції «Олімпії» Мане, «Одаліски» Енґра і портрета Філіпа IV знищені важкими ударами вугільного молотка. У скатертині, завісах і сидіннях стільців з’явилися дірки. Схоже, шкода була непоправною. На стіні над столиком, за яким Філіп навчався, висів маленький перський килимок, подарований Кроншоу. Мілдред завжди його ненавиділа. «Якщо це килим, його місце на підлозі, — казала вона. — Але це просто стара смердюча ганчірка та й годі».

Дівчина лютилася, коли Філіп пояснював їй, що в килимку ховається відповідь на величезну загадку. Їй здавалося, що він із неї глузує. Вона тричі розпорола килимок ножем (для цього знадобилася неабияка сила), і тепер він перетворився на лахміття. У Філіпа було кілька біло-синіх тарілочок, вони не становили ніякої цінності й були у різний час куплені за копійки, але подобалися йому через пов’язані з ними спогади. Тепер їхні друзки вкривали підлогу. Корінці книжок були розрізані ножем, а з незшитих французьких видань Мілдред не полінувалася видерти сторінки. Шматочки прикрас із камінної полиці лежали в каміні. Усе, що можна було розбити молотком або розрізати ножем, Мілдред понівечила.