Вакансія на вбивцю

А коли вони вже засинали, Віталій прошепотів їй на вухо:

— Спочивай спокійно, ніхто мене не бачив.

…Та він помилявся. Геннадій Калач завважив, як Маргарита виходила з номера, викликала ліфт, як йшла, роззираючись, коридором, як оглядала сходи. Він навіть спробував роздивитися, що вона там робить. Журналіст помітив, як з апартаментів випнувся Гаранджа, несучи на плечі Жанну Задорожну. Геннадій упізнав сукню кольору опалого листя і колір волосся дівчини. Він був настільки вражений цим видовищем, що просто закляк і з місця зрушити не міг, тому й упустив зручний момент для зйомки, забувши про все на світі.

А потім зімкнулися двері ліфта, і кабіна поїхала нагору. Геннадій бачив, як Маргарита повернулася до номера. Коли вона опинилася під одним із світильників, він помітив, що виглядає та жахливо, ніби от-от знепритомніє. Він чекав. І за кілька хвилин побачив, як повертається Гаранджа. Калач спостерігав за тим, як Віталій відчинив двері номера 723 і зник усередині. Останнє, що він чув, — як у замку повернувся ключ.

Геннадій сидів нерухомо, уп’явшись скляним поглядом у стіну. Його наскрізь просякнутий алкоголем мозок довго не міг змикитити, що відбувається. Ніяк не вдавалося повірити в те, чому зненацька став свідком. Він чимало часу простирчав у коридорі й уже почав звикати до думки, що дарма гає тут час, як це частенько траплялося в його ситуації за останні роки.

Отже, Жанна Задорожна зайшла до Гаранджі о п’ятій годині дня, а після третьої ночі (схоже, непритомну) Віталій Гаранджа відвіз її нагору в ліфті. Чому дівчина була без тями? Що з нею трапилося за ці години? Геннадій довго бився над цією загадкою, але так і не зміг розгадати. Маргарита, судячи з усього, була в курсі подій. Вона явно стежила за тим, щоб ніхто не трапився в коридорі в ту мить, коли Гаранджа виносив дівчину до ліфта. Подумалося, що, можливо, він напоїв її або дав якихось наркотиків, аби спокусити. Хоча зовсім немислимо, щоб така жінка, як Маргарита, могла стати спільницею в подібній справі. Але факт залишається фактом — дівчина перебувала в номері понад десять годин, і її винесли звідти непритомну. Якби йому вдалося довести, що Гаранджа справді напоїв чимось Жанну Задорожну і Маргарита допомагала йому в цьому, то вийшла б потрясна стаття.

Геннадій невпевнено підвівся на ноги, прикинув, куди Віталій міг відвезти дівчину. З готелю він її напевно не виносив. До того ж репортер бачив, як Гаранджа спускався сходами згори. Куди ж він її відправив? Вочевидь туди, де вона могла б відіспатися й отямитися після алкоголю або наркотику, що їх у неї влив цей хлопець. Геннадій повільно почвалав коридором до ліфта. Потім вирішив, що не варто викликати кабіну саме з цього поверху, піднявся сходами нагору і важко перевів подих. Підйом по східцях і його персональна дієта, яка складалася з двох пляшок горілки щодня, виявилися несумісними. Він натис на кнопку виклику і, притулившись до стіни, став чекати на ліфт. Калач вирішив, що почне шукати дівчину з горішніх поверхів. За кілька секунд кабіна зупинилася, і старому алкоголіку довелося пережити найбільше потрясіння у своєму житті. Піт цівками збігав по його спині. Журналіст стояв і тупо дивився на мертве тіло Жанни Задорожної: вона лежала на спині, ноги були підігнуті. На її обличчі назавжди закарбувався жах. І це особливо злякало Калача. На горлі чітко проступала синя смуга, явно від мотузки. Довгі пальці стиснуті були в кулаки, очі нібито забачили саму Смерть. Раптом у серці закололо, голова замакітрилася, і Геннадій із величезним зусиллям розвернувся й дуже повільно побрів коридором у напрямку сходів.