Божий світильник. Куля для боса
- Автор: Куин (Квин) Эллери, Стаут Рекс
- Год: 1992
- Язык: украинский
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Божий світильник. Куля для боса». Краткое содержание книги:
— Нічого. Просто нерви,— Торн заходив по кімнаті.— Де ви були?
Еллері розповів.
— Дивний цей Райнак,— закінчив він.— Але ми не повинні дозволити, щоо він нас перехитрував. Нам треба від усього відмовитися, Торне, принаймні поки що. У мене була,; надія... Та, на жаль, я дав бідолашній дівчині обіцянку. Завтра ми від’їжджаємо, і чим раніше, тим краще.
— А в березні нас, замерзлих, знайде рятувальна команда,—жалібно промовив Торн.— Чудова перспектива! Але краще замерзнути, ніж і далі лишатися в цьому страшному місці.— Він подивився на Еллері.— Сказати правду, Квіне, я трохи у вас розчарувався. Після есього, що я чув про вашу професійну майстерність...
— Я ніколи не претендував, щоб мене вважали за чародія чи богослова,— стенув плечима Еллері.— Те, що тут діється,— або найчорніша магія, або доказ того, що чудеса все ж таки трапляються.
— Ваша правда,— погодився Торн.— І все ж, якщо подумати, то це... суперечить законам природи, чорт забирай!
— Я бачу, юрист оговтується від страху,— сухо сказав Еллері.— Та залишатися тут довше означало б остаточно себе зганьбити. На мою думку, тим часом краще визнати свою поразку.
— Тим часом? Що ви хочете цим сказати?
— Запевняю вас, Торне, ви ще не настільки оговталися від потрясіння, щоб як слід обміркувати те, що сталося,— лагідно зауважив Еллері.— Сьогодні я сушив собі над цим голову. Розгадки я не бачу, але вона десь поруч. Зовсім поруч.
— Ви хочете сказати,— збуджено почав адвокат,— що справді...
— Якби на мене мала вплив релігія...— не дав йому закінчити Еллері.— Це надзвичайно дивовижний випадок,— замислено говорив він далі.— Надзвичайно! Ні в англійській, ні в будь-якій іншій мові немає слова, яким його можна було б назвати. Він, як і всі великі справи, розпадається на дуже прості складові частини. Існує золото. Воно сховане в будинку, будинок зник. Щоб знайти золото, треба спершу знайти будинок. Гадаю...
— Крім безглуздих маніпуляцій з Кейтовою мітлою,— глузливо посміхнувся Торн,— я не пригадую, щоб ви зробили в цій справі щось варте уваги. Знайти будинок! Ви' ж бо ще й пальцем не ворухнули, тільки сидите й вичікуєте...
— От-от! — докинув Еллері.
— Чого?
— Чекати — це для нас єдиний вцхід, мій добрий, розгніваний друже. Лише окультний знак викличе духа Чорного Дому.
— Окультний знак? — здивовано звів брови Торн.— Духа? »
— Чекати! Тільки чекати! Господи, як я чекаю!
Торн вражено дивився на Еллері й, здавалось, підозрював, що той, незважаючи на нічний час, надумав пожартувати. А Кейт сидів і спокійно курив сигарету.
— Чекати! Чого чекати, чоловіче? Ви дратуєте мене більше, Еллері, ніж ота гладка потвора. На що ви сподіваєтеся? Чого хочете дочекатись?
Еллері підвівся, кинув у камін недокурок і, дивлячись на адвоката, поклав руку йому на плече.
— Лягайте спати, Торне! Якби я вам і сказав, ви б однаково не повірили.
— Ви повинні мені сказати, Квіне! Якщо я не побачу невдовзі виходу з цього становища, то збожеволію.
Торнові здалося, що Еллері ці слова чомусь приголомшили. Потім він раптом поплескав Торна по плечу й засміявся.
— Ідіть спати! — сказав він, усе ще сміючись.
— Але ви повинні мені сказати!
Еллері зітхнув і вже серйозно додав:
— Не можу. Ви сміятиметеся.
— У мене не той настрій, щоб сміятися.
— Та й справа зовсім не смішна, Торне. Хвилину тому я згадав про релігію. Так от, коли б на мене, нещасного грішника, мала вплив релігія, то за ці три дні я став би щирим віруючим до кінця свого життя. Навіть я, безнадійний атеїст, вбачаю тут втручання неземної сили.
— Комедіант,— буркнув адвокат, — Вбачати руку господню в... Не святотатствуйте, чоловіче! Не всі ж ми тут невігласи!
Еллері виглянув у вікно. Серед безмісячної ночі тьмяно мерехтів сірий, повитий сніговою пеленою світ.
— Руку господню? — проказав він. Ні, не руку, Тор-не. Якщо цю справу ми взагалі доведемо до кінця, то допоможе нам... світильник.
— Світильник? — тихо перепитав Торн.— Який світильник?
— Атож. Образно кажучи, Божий світильник.
Розділ третій
Наступний день, як і попередній, починався сірим, похмурим світанком. Як і напередодні, падав густий сніг, так, наче помалу обсипалося небо. Більшу частину дня Еллері провів у гаражі, копаючись у великій чорній машині Торна. Двері гаража стояли широко відчинені, і кожен, хто хотів, міг бачити, що робить Квін. Він не дуже розумівся на автомобілях, і спочатку йому здавалося, що всі його зусилля марні.