Оті з Десятої Тисячі

— Тепер ти, — сказав він, поступаючись місцем найвідважнішому з людей. Цей найвідважніший мав, однак, зовсім не богатирський вигляд: невисока постать, великий ніс, меткі очі.

— Отже, — сказав Назим, — тепер ваше завдання. Роботи у вас буде небагато. Один із вас повинен вивести «Розвідника» у вказане місце на фланг Чорної Ріки і відкрити вогонь з усієї артилерії механопланети, щоб пробити в Ріці тунель п'ятсот кілометрів завглибшки.

— Дрібниця, — буркнув Алік.

— Одночасно двом іншим, — продовжував Назим, мружачи трохи випуклі розумні очі, — треба вилетіти ось сюди, — він тицьнув пальцем у місце на карті значно вище «Альфи» й «Бети», — і робити так, як це робила «Бета».

— Дати ріці захопити себе? — спитав Іон.

— Так, — кивнув Назим. — Дати себе захопити, а потім, дійшовши за інерцією до «Альфи» й «Бети», повним вогнем випалити прохід. При відповідній злагодженості ваш вогонь зустрінеться з вогнем «Розвідника», і прохід буде відкритий. А тоді, коли в «Альфи» й «Бети» навіть відмовлять двигуни, «Розвідник» сам витягне їх із Ріки штучним тяжінням.

— І це все? — запитав Алік.

— Так.

Алік гірко посміхнувся.

— Дійсно… абсолютні дрібниці, — сказав він.

— Аліку! — зупинила його Алька. Потім обернулася до Назима. — І все це за нас будуть робити автомати?

— Так, — сказав Назим, — коли тільки…

— Коли тільки, — замість Назима відповів Іон, — коли тільки Ріка не порушить їхньої роботи до такої міри, що треба буде самим власноручно керувати й стріляти. Так? — запитав він дорослих.

— Так, — відповіли троє з Головної Бази.

— Тоді ми маємо не більше ніж один шанс із мільйона, — мовив Алік.

— Ні, — заперечив Назим.

Іон глянув на близнюків. Ті мляво усміхнулися йому, він — їм. Вони прекрасно розуміли одне одного. «Ми не відступимо ні перед чим, — говорив їхній погляд, — але тепер ясно: ми не переживемо цього дня. А наші батьки й матері, а всі інші на «Альфі» та «Беті»?

— Ні! — сказав Назим, ніби вгадуючи їхні думки. — Ви помиляєтеся.

— Чому? — запитав Алік.

Він запідозрив — а раптом дорослі знову, «для добра», замовчують правду?

Одночасно в ньому зажевріла бентежна надія — йому аж голос перехопило.

— По-перше, — сказав Назим, — ми проглянули ваші дані з космопілотажу. Алька з Іоном мають гарні оцінки, та ще й неабиякі здібності. Алік трохи слабкіший — він не буде літати. Він зостанеться сам на «Розвіднику» — і лише стрілятиме. Так, ви… маєте шанси!

Алька підвела голову.

— Розумію. А коли будуть перешкоди й відмовить автоматичне управління, скільки у нас шансів?

Назим глянув на Майка. Майк розвів руками, ніби сказав: «Тяжко, але кажи правду».

— Принаймні, — сказав Назим, — не менше, ніж вісімнадцять.

— Вісімнадцять із ста? — запитав Робік.

— Тихо, Робіку, — буркнув Іон.

— Дякую тобі, Назиме, — сказала Алька. — Я бачу, що справа нарешті трохи прояснюється.

Назим кивнув.