Почни з Чому

Неокортекс — ділянка нашого мозку ИотоБаріеп, яка у процесі еволюції з’явилась останньою, відповідає рівню ЩО. Неокортекс відповідає за раціональне та аналітичне мислення і мову.

Два середні відділи охоплюють лімбічний мозок. Лімбічний мозок відповідає за всі наші почуття, зокрема за такі як довіра й вірність (лояльність). Він також відповідає за всю поведінку людини та наші рішення, однак жодним чином не пов’язаний з мовою.

Коли комунікація здійснюється ззовні всередину, коли ми спершу повідомляємо, ЩО робимо, люди можуть засвоїти великий обсяг складної інформації, такої як факти та технічні характеристики, однак це не впливає на поведінку. Коли ж ми доносимо інформацію зсередини назовні, то промовляємо безпосередньо до тієї частини мозку, яка контролює процес ухвалення рішень, і частина нашого мозку, яка відповідає за мову, дозволяє нам обґрунтувати такі рішення.

Частина мозку, яка контролює наші почуття, ніяк не пов’язана з мовою. Саме через відсутність цього зв’язку нам так важко висловити словами свої почуття. У нас виникає проблема, наприклад, коли ми пояснюємо, чому одружилися саме з тією людиною, з якою одружилися. Ми намагаємося сформулювати справжні причини того, чому ми її любимо, проте говоримо про щось інше, намагаємося знайти якесь раціональне обґрунтування. «Вона весела, вона розумна»,— починаємо ми. Однак у світі величезна кількість веселих і розумних людей, але ми їх не любимо і не хочемо одружуватися з ними. Щоб закохатися, потрібно щось більше, аніж просто добра людина, яка багато знає. Міркуючи раціонально, ми розуміємо, що наше пояснення не є справжньою причиною. Справжня причина — це те, що ми відчуваємо завдяки нашим коханим, але ці почуття дуже важко висловити словами. Тому, коли від нас цього вимагають, ми губимося й говоримо про перше-ліпше. Можемо навіть говорити про речі, які не мають жодного раціонального смислу. Наприклад: «У ній є те, чого немає в мені». Що це означає і як ви шукаєте когось, хто має такі особливості, щоб одружитися з такою людиною? Ось у чому проблема кохання; ми знаємо, що знайшли його, лише тому, що «відчуваємо, що це саме те».

Так само і стосовно інших рішень. Відчуваєте, що рішення слушне, але не можете пояснити, чому зробили те, що зробили. Знову ж таки, частина нашого мозку, яка контролює процес ухвалення рішень, не контролює мови, тому ми прагнемо знайти якесь обґрунтування. Це ускладнює аналіз результатів опитувань та досліджень ринку. Запитайте свою дружину, чому вона обрала вас, а не когось іншого, і ви отримаєте прекрасне підтвердження того, як вони обґрунтували своє рішення, однак це не проливає багато світла на істинні мотиви цього рішення. Це не означає, що люди не знають відповіді на поставлене запитання,— це означає, що їм складно пояснити, чому вони роблять те, що роблять. Ділянки, які відповідають за ухвалення рішень і спроможність пояснити ці рішення, містяться у різних частинах мозку.

Ось звідки беруться рішення, ухвалені «на основі внутрішнього відчуття». Ви просто відчуваєте, що ці рішення правильні. Фізіологічно немає якоїсь частини шлунку, яка контролює ухвалення рішення, все відбувається у лімбіч-ному мозку. І не випадково ми використовуємо слово «відчуваю», пояснюючи ці рішення. Ми відчуваємо, що рішення, ухвалені на основі внутрішнього відчуття, правильні, тому що частина мозку, яка контролює їх, контролює також і наші відчуття. Чи покладаєтеся ви на свій внутрішній голос, чи просто йдете за своїм серцем,— несуттєво, яка частина вашого тіла, на вашу думку, визначає це рішення,— насправді все це відбувається у вашому лімбічному мозку.