Грушевський, Скоропадський, Петлюра
- Автор: Яневский Даниил Борисович
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9223-6
- Жанр: История
Электронная книга - «Грушевський, Скоропадський, Петлюра». Краткое содержание книги:
Можна сказати й інакше: не того «розливу» були ці люди. Совістю та Батьківщиною не торгували. Не вміли. А навчитися не було нагоди.
Останні дні Української Держави — продовження
Але повернімося до урядових рішень. Того-таки 2 грудня РМ ще й асигнувала 5 млн карб. «на видатки по охороні громадського спокою в країні» та засудила відхід німецьких військ з Донецького басейну та «інших територій, прикордонних з територією Росії».
3 грудня
Уряд, зокрема, ухвалює розглянути закон про загальну мобілізацію населення, «скупити» «у німців всі ті предмети, які виявляться потрібними українському урядові» та, як не дивно, ухвалив закон «про вилучення із обігу на ринку цукру вільного продажу» і 2 млн карб. «на видатки, які не підлягають оголошенню».
5—10 грудня
Уряд ухвалює:
— звернутися до німців із заявою про те, що пересування петлюрівських військ «несе загрозу залізничному сполученню»,
— прийняти закон про мобілізацію «всього населення Київського градоначальства, здатного носити зброю», 1889 р. н.,
— поінформувати одеське представництво країн Антанти «про дійсний стан справ в Києві»,
— скоротити розмір хлібної пайки до ¼ фунта на людину, залишаючи для робітників пайку в ¾ фунта,
— асигнувати 25 тис. карб. на видання періодичного часопису Міністерства народної освіти.
6 грудня. Рада Міністрів протестує проти німецьких намірів залишити Шостку (там знаходився стратегічно важливий пороховий завод), вивчає «Проект про Вищу раду з транспорту в Українській Державі» та заслуховує доповідь міністра фінансів про прибутковий податок, який повинен сплатити колишній шах Персії (! — Д. Я.).
7—10 грудня. Уряд Української Держави ознак життя не подає — принаймні сьогодні про це нічого невідомо.
11 грудня
Відбувається засідання, яке стало останнім в історії цієї державної формації. Читаючи його, не можна позбутися враження — уряд діє так, нібито навколо нічого екстраординарного не відбувається. Або майже не відбувається. Судіть самі.
Питання 1—2 порядку денного: про законопроекти, розглянуті Малою РМ. Рішення: схвалити.
Питання 3: законопроект про «інспекцію праці». Ухвала: продовжити обговорення 16 грудня.
Питання 4: ухвалення кандидатури генерального хорунжого Гернгросса на посаду військового міністра.
Хто такий Борис Гернгросс?
Гернгросс Борис Володимирович народився 29 квітня 1878 р. в Полтавській губернії. Випускник Петровського Полтавського кадетського корпусу (1886), Михайлівського артилерійського училища (1899), Миколаївської академії Генерального штабу (1906, по 1-му розряду). Учасник Першої світової війни: начальник штабу 3-ї Донської козачої дивізії, командир 14-го Мітавського гусарського полку. В 1917 р. — генерал-майор, у грудні — командир «українізованої» військової частини. За часів УД — начальник Єлисаветградського військового училища, станом на 21 листопада — генерал-хорунжий. Учасник «Білого» руху — командир 14-го гусарського полку (1920) у званні генерал-майора. Після евакуації з Криму перебував у Галліполі: командир 3-го кавалерійського полку, 2-ї кавалерійської бригади. Емігрував до Югославії. У 1931 р. — командир 2-ї бригади кавалерійської дивізії, викладач Вищих військових курсів у Белграді.
Кавалер 2 бойових орденів. Помер 1943 р.[261].
11 грудня — продовження
Питання 9 порядку денного останнього засідання РМ УД: доповідь міністра внутрішніх справ щодо покриття видатків на утримання добровільних дружин.
Питання 11: клопотання міністра праці про асигнування 250 тис. карб. на утримання місцевих бірж праці.
Питання 12, останнє: «оголошення кандидатур» на урядові посади.
12 грудня
На залізничній станції Козятин начальник німецького штабу полковник Неш та невідомі нам представники Директорії підписують таємну угоду, згідно з якою німці взяли зобов’язання бути нейтральними, сконцентруватися у своїх київських казармах, вивісити на них білі прапори і не пручатися вступові повстанців до столиці[262].
14 грудня
Того дня міністри УД ухвалили два документи такого змісту.