Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Детские и приключения » Капітани піску. Габрієла
Капітани піску. Габрієла - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Капітани піску. Габрієла

Электронная книга - «Капітани піску. Габрієла». Краткое содержание книги:

До книги ввійшли два романи видатного сучасного бразільського письменника. В центрі роману «Капітани піску» — життя бездомних підлітків, які поселилися в руїнах колишнього складу на закинутому піщаному узбережжі біля Ріо-де-Жанейро. В романі «Габрієла» письменник розкриває політичну структуру своєї країни, показує традиції, звичаї, мораль народу, з гумором, а іноді і сарказмом, зображує представників «вищого світу» міста Ільєуса.
1 ... 227 228 229 230 231 232 233 234 235 ... 298
Перейти на страницу:

— Я прийшов, полковнику, щоб висловити захоплення вашим містом. Ваша діяльність заслуговує найвищої оцінки. Окрім того, мені хотілося б поговорити про політику. Я не люблю набридати і, коли ця розмова вас не цікавить, то скажіть мені одразу. Прийміть ще раз мої привітання.

— Чому не цікавить, сеньйоре Мундіньйо? Політика — моя кашаса. Подумайте лишень — якби не політика, я вже давно став би заможною людиною. Політика ж мене тільки розорює. Але я не скаржуся, мені це подобається. Вона моя слабість. Дітей у мене немає, я не захоплююсь азартними іграми, не п'ю… Жінки… ну, інколи трапляється, пускаюсь берега, — він засміявся своїм приємним сміхом. — Для мене політика — значить влада. Інші вдаються до неї, щоб обладнувати власні справи, щоб завоювати вплив. Інші, але не я, можете мені повірити.

— Звичайно, вірю, Ітабуна — кращий тому доказ.

— Найбільше задоволення для мене — це бачити, як зростає Ітабуна. Настане такий день, коли ми випередимо Ільєус, сеньйоре Мундіньйо. Я не маю на увазі місто, адже Ільєус — порт. Але муніципалітет випередимо. В Ільєусі добре жити, а в Ітабуні гарно працювати.

— Тут про вас усі доброї думки, вас поважають і шанують. Опозиції в Ітабуні, мабуть, не існує.

— Це не зовсім так. З півдесятка опозиціонерів знайдеться… і коли ви, сеньйоре, як слід пошукаєте, то когось знайдете, кому я не до вподоби. Тільки вони вам не скажуть чому. Вони вас розшукували. До вас ще не звертались?

— Звертались. Знаєте, що я їм відповів? Хто хоче голосувати за мене, хай голосує, але я не хочу бути точкою опори в боротьбі проти полковника Арістотелеса. В Ітабуни чудовий господар.

— Я про це довідався одразу ж… І я вам вдячний, — він знову усміхнувся до Мундіньйо; його широке обличчя метиса випромінювало тепло.

— Я також стежив за вашою діяльністю, сеньйоре. І аплодував. Коли закінчаться роботи в бухті?

— За кілька місяців ми експортуватимемо какао прямо з Ільєуса. Роботи провадяться в найстисліші терміни. Але ще багато треба зробити.

— Історія з бухтою дала чимало приводів для різних розмов, але вона не може забезпечити вашої перемоги на виборах. Я вивчав це питання, і ось що вам скажу: вірнішою була б орієнтація на порт в Мальядо, а не поглиблення і розширення входу в бухту. Ви можете скільки завгодно вигрібати пісок, а його знову наноситиме вода. Отже, єдиний вихід — спорудження нового порту в Мальядо.

Якщо Арістотелес і чекав, що Мундіньйо буде сперечатися, то помилився:

— Я знаю, остаточне розв'язання проблеми — це порт в Мальядо. Але чи переконані ви, сеньйоре, що уряд має намір спорудити його? І скільки років доведеться чекати, доки він відкриється? Порт в Мальядо вимагає важкої боротьби, полковнику. І невже ж увесь цей час какао має вивозитись через Баїйю? Хто оплачує перевезення? Ми, експортери, і ви, фазендейро. Не думайте, що розчищення проходу в бухту я вважаю ідеальним розв'язанням питання. Ті, хто борються проти мене і висловлюються за спорудження порту, не знають, що я їхній однодумець. Тільки я вважаю, що краще, доки немає порту, мати бодай бухту, яку можна використовувати для прямого експорту. Але як тільки завершаться роботи в бухті, я розпочну боротьбу за спорудження порту. І ще: одна драга залишиться в Ільєусі, аби підтримувати в порядку фарватер.

— Розумію… — Арістотелес перестав посміхатись.

— Хочу, щоб ви знали: коли я і займаюся політикою, то лише з тих же причин, що й ви.

— Це велике щастя для Ільєуса. Жаль, що ви не поширюєте своєї діяльності на Ітабуну. Якщо не брати до уваги автобусного маршруту.

— Поле моєї діяльності — Ільєус. Але оберуть мене чи ні, я маю намір значно розширити свої операції, і в першу чергу в Ітабуні. Одне із завдань, яке привело мене сюди, полягає у вивченні можливості відкрити тут філіал експортної фірми, і я це зроблю.

Вони випили каву. Арістотелес схвально поставився до планів Мундіньйо.

— Чудово. Ітабуна потребує ініціативних людей.

— Отже, ми поговорили про все. В усякому разі, я, полковнику, сказав усе, що думав. Я не приходив просити у вас голосів, оскільки мені відомо, що ви тілом і душею віддані полковникові Раміро Бастосу. Мені було приємно познайомитись з вами. Я щасливий з цього знайомства.

— Куди ви так поспішаєте? Посидьте ще трохи… До речі, хто вам сказав, що я тілом і душею відданий старому Раміро?

— Але ж це відомо всім… В Ільєусі вважають, що ваші голоси є вирішальними у виборах федерального депутата і депутата в палату штату. Тобто, сеньйора Вітора Мело і сеньйора Алфредо Бастоса.

1 ... 227 228 229 230 231 232 233 234 235 ... 298
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)