Моральні листи до Луцілія
- Автор: Сенека Луций Анней
- Год: 1996
- Язык: украинский
- Переводчик: Андрій Олександрович Содомора
- Жанр: Античная литература
Электронная книга - «Моральні листи до Луцілія». Краткое содержание книги:
Лист СХ
1. Овідій. «Метаморфози», І, 595.
2. Тобто згідно з уявленням епікурейців про безтурботних богів.
3. Лукрецій. «Про природу речей», II, 55-56.
4. Тобто фламінго.
Лист СХІІ
1. Натяк на початок відомого вірша Катулла (LXXXV): Odi et ато - «Люблю й ненавиджу».
Лист СХШ
1. Тобто мандрівним грецьким філософам.
2. Лат. animal (тварина, жива істота взагалі) - від anima - душа (калька у російській - «одушевленное»).
3. Округлість в уявленні стоїків - символ довершеності; таким вони мислили бога, ототожнюючи його із світом; також - мудреця (пор. у Горація: Сатири, II, 7, 86).
4. Початок «Енеїди» Вергілія. «...В неї шість стіп...» - гра слів: стопа як нижня частина ноги - і стопа у віршуванні.
5. Цецілій Стацій (помер у 168 до н. є.) - автор збережених у фрагментах комедій, переважно наслідувань Менандра.
6. Тобто Кліта (див. прим, в до листа LXXXIII) і Гефестіона, приятеля і полководця, який помер від лихоманки в Екбатані (Мідія) у 324 р. до н. є.
Лист CXIV
1. Йдеться про пароль, що його давав щовечора воєначальник перед тим, як розвести нічну сторожу.
2. У трактаті «Про провидіння» (III, 9) Сенека згадує про щоденні незлагоди Мецената з його примхливою дружиною Терен-цією.
3. Дванадцять таблиць - перше письмове зібрання римських законів, що, за словами Тіта Лівія, стало основним джерелом як суспільного, так і приватного права.
4. Гракх, Тіберій Семпроній (162-133 до н. є.) - політичний діяч і видатний оратор. Будучи народним трибуном (133 p.), вніс аграрний законопроект, що мав на меті припинити розорення селянства в Італії.
5. Красс, Луцій Ліціній (140 - 91 до н. є.) - видатний римський оратор, учитель Ціцерона.
6. Куріон, Гай Скрібоній - один з найвидатніших ораторів свого часу, претор 121 р. до н. є.
7. Аппій Клавдій Сліпий - державний діяч (консул 307 і 296 р. до н. є.), оратор, автор збірки сентенцій, найвідоміша з яких вчить, що кожен є ковалем своєї долі. Тіберій Корунканій - видатний римський правник, оратор і державний діяч, консул 280 р. до н. є.
8. Аррунцій, Луцій - прихильник Секста Помпея, потім - Августа, консул 22 р. до н. є.
9. Вергілій. «Георгіки», IV, 212-213.
Лист CXV
1. Вергілій. «Енеїда», І, 327-328, 330.
2. Овідій. «Метаморфози», II, 1-2, 107-108.
3. Монолог із трагедії Евріпіда «Даная». Автор розрізнених рядків невідомий.
Лист CXVII
1. Тобто за звичаєм гладіаторів (див. прим. 2 до листа XXXVII).
2. Гра на взір нинішніх шашок.
Лист CXVIII
1. Ціцерон. «Листи до Аттіка», І, 12, 4.
2. Цецілій - дядько Аттіка (див. початок цього ж листа).
3. Окличник оголошував результати виборів.
4. Див. прим. 1 до листа LXXI.
Лист СХІХ
1. Натяк на філософа Діогена, який, викинувши свого кухля, за прикладом пастуха пив воду з пригорщі.
2. Красс, Марк Ліціній - один із тріумвірів (60 р. до н. є.) поряд з Помпеєм та Цезарем. Нажив величезні багатства, скуповуючи майно противників Сулли, яких той знищував згідно з проскрип-ціями. Ліціній - багатий вільновідпущеник Августа.
3. Горацій. Сатири, І, 2, 114-116.
Лист СХХ
1. Див. прим. 2 до листа XCVIII.
2. Горацій Коклес - один із легендарних героїв війни римлян з етрусками (пор. прим. 4 до листа XXIV).
3. Маній Курій Дентат - консул 290 і 275 pp. до н. є., переможець самнітів і епірського царя Пірра, зразок староримської мужності і простоти.
4. Горацій. Сатири, І, 3, 11-17.
Лист СХХІ
1. Архідем із Тарса (Сіцілія) - філософ-стоїк II ст. до н. є.
2. Римляни відзначались особливою забобонністю; звільнити людей від неї прагнув, зокрема, Лукрецій у своїй поемі «Про природу речей».
3. Тобто in-felicitas - «не-щастя».
4. Віск у давнину використовували в техніці енкаустичного живопису.
5. Тобто вільних дорослих громадян.
Лист СХХІІ
1. Вергілій. «Георгіки», І, 250-251. Веспер - вечірня зоря, вечір.
2. Натта Пінарій - клієнт Сеяна (див. прим. 2 до листа LV).
3. Марк Вініцій - консул 45 і ЗО pp. до н. є., родич Тіберія.
4. Педон Альбіноеан (поч. І ст. н. є.) - сучасник і друг Овідія, поет, автор епічного твору про Тесея, а також поеми про діяння Германіка.
5. Олію використовували для світильників.
Лист СХХШ
1. Йдеться про спів сирен («Одіссея», XII, 178 і наст.). Міф про сирен, як і про лотофагів («Одіссея», IX, 83 і наст.) символізує солодку звабу, що зводить людей на манівці, до загибелі.
2. Натяк на поему Овідія «Мистецтво кохання».
3. «Смерть - це закон, а не кара» - підсумовує Сенека свої роздуми про смерть в одній із епіграм («Про час»).
Лист CXXIV
1. Вергілій. «Георгіки», І, 176-177.
2. Пор. гру слів («тонкий» - це і «кволий», і «витончений») у Горація (Оди, І, 6, 9), який відмовляється прославляти Агріппу: «Я, тонкий, навіть не спробую оспівувати таку велич» (tenues - grandia).