Темна вежа. Темна вежа VII

Зрештою стрілець кивнув, щоб Сюзанна продовжувала.

— З деяких коридорів ми теж чули тодешовий передзвін. Не з-за дверей, а з самих коридорів, не закритих дверима! Ти розумієш, що це означає?

Роланд розумів. Якщо вони оберуть не той коридор чи якщо Тед із друзями помилилися у виборі коридору, який позначили крейдою, то Сюзанна, Юк і він, замість вийти на дальньому боці замку Дискордія, пропадуть назавше.

— Вони не схотіли залишати мене там, унизу, провели аж до лазарету і тільки тоді рушили далі. Ото щаслива я була — не те слово. Перспектива шукати дорогу на самоті мене не тішила, хоча, мабуть, якби схотіла, то знайшла б.

Роланд обійняв її за плечі й притис до себе.

— А самі вони збиралися скористатись дверима, через які ходили Вовки?

— Угу, тими, що в кінці коридору «ПОКАЖІТЬ ПОМАРАНЧЕВУ ПЕРЕПУСТКУ». Вони вийдуть там само, де й Вовки, знайдуть дорогу до річки Вайє, а там через річку до Кальї Брин Стерджис. Фолькен Кальї приймуть їх, правда ж?

— Так.

— А коли вислухають розповідь до кінця, не лінчують їх абощо?

— Я певен, що ні. Хенчик зрозуміє, що вони кажуть правду, і заступиться за них, навіть якщо цього більше ніхто не зробить.

— Вони сподіваються скористатись Печерою дверей, щоб потрапити назад в Америку. — Вона зітхнула. — Хотілося б вірити, що їм це вдасться, але щось я сумніваюсь.

Роланд теж сумнівався. Проте вчотирьох вони володіли могутньою силою, а Тед справив на нього враження людини надзвичайно рішучої й винахідливої. Народ манні теж був по-своєму могутній і часто подорожував між світами. Він подумав, що рано чи пізно Тед і його друзі все-таки знайдуть дорогу назад в Америку. Хотів було сказати Сюзанні, що це станеться, як на те буде воля ка, проте передумав. Ка тепер не належало до її улюблених слів, і Роланд не міг її за це звинувачувати.

— А тепер послухай мене уважно і добре подумай, Сюзанно. Слово «Дандело» тобі про щось говорить?

У Юка загорілися очі.

Сюзанна замислилась.

— Щось таке крутиться в голові, — сказала вона, — але вхопити суть не можу. Чому?

Роланд виклав їй своє бачення: на смертельній постелі Едді мав видіння про цю річ… або місце… або людину. Щось на ім’я Дандело. Едді передав це Джейкові, Джейк — Юку, а Юк уже повідомив Роланду.

Насуплене Сюзаннине обличчя виражало сумнів.

— Може, його просто забагато передавали. У нас у дитинстві була одна гра. Називалася «зіпсований телефон». Перша дитина вигадувала слово чи фразу і шепотіла їх на вухо наступній дитині. Прослухати можна було лише раз, повторювати не дозволялося. Наступна дитина передавала те, що почула, сусідові чи сусідці, і так далі. Коли доходила черга до того, хто замикав ряд, загадане слово змінювалося до невпізнаваності, й усі добряче реготали. Але тут, якщо це помилка, навряд чи ми посміємося.