Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Залежно від соціального статусу, характеру зайнятості на роботі, місцезнаходження засуджених постановою КМ України від 16 червня 1992 р. № 336 передбачено 11 різних добових норм харчування, які відрізняються певним асортиментом продуктів і сумарною енергетичною цінністю: № 1 — загальна; № 2 — для засуджених, зайнятих на важких роботах чи роботах із шкідливими умовами праці; № 3 — для осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах; № 4 — для засуджених, які тримаються в ПКТ виправних колоній максимального рівня безпеки; № 5 — для засуджених, які тримаються у виховних колоніях; № 6 — для осіб, які тримаються у лікувально-трудових профілакторіях; № 7 — для засуджених, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; № 8 — для хворих, які перебувають на лікуванні у лікувальних закладах і медичних частинах установ виконання покарань; № 9 — для вагітних жінок і матерів-годувальниць, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах; № 10 — для дітей, які перебувають з матерями у слідчих ізоляторах і будинках дитини при виправних колоніях, в яких тримаються їх матері; № 11 — для засуджених, які переміщуються до місця відбування покарання, з одного місця відбування покарання до іншого, та осіб, які звільнені від відбування покарання і прямують до місця проживання. Кожна норма харчування поділяється на загальну норму й норму дієтичного харчування. Постановою КМ України від 27 грудня 2001 р. № 1752 затверджена ще й норма харчування для засуджених, хворих на туберкульоз та інфікованих мікобактеріями туберкульозу.
Наприклад, за нормою № 1 загальною засуджені повинні отримувати на добу хліба із суміші борошна житнього обдирного і пшеничного I сорту 500 г, хліба пшеничного із борошна II сорту 150 г, крупи 120 г, м’яса 100 г, риби 100 г, картоплі 550 г, овочів 250 г, жирів, олії, цукру, солі та спецій близько 100 г загальною енергетичною цінністю 3026,2 ккал. Енергетична цінність норми № 1 дієтичного харчування за рахунок невеликої різниці у хлібі, кашах та маслі тваринному складає 3059,4 ккал.
За цією нормою забезпечуються харчуванням засуджені, які тримаються у виправних колоніях мінімального й середнього рівнів безпеки; засуджені, які тримаються у звичайних жилих приміщеннях виправних колоній максимального рівня безпеки; засуджені, які тримаються у ПКТ виправних колоній максимального рівня безпеки і залучаються до роботи; засуджені, які залишені у слідчому ізоляторі чи направлені у виправну колонію максимального рівня безпеки для роботи з господарського обслуговування; засуджені, які тримаються у транзитних камерах слідчих ізоляторів, під час переміщення з одного місця відбування покарання до іншого.
За енергетичною цінністю вказані норми харчування відповідають офіційним медичним рекомендаціям щодо харчування осіб залежно від інтенсивності праці, але асортимент продуктів безумовно повинен бути більш широким.
5. Приймання засудженими їжі відбувається у години, встановлені розпорядком дня, окремо за структурними дільницями виправної колонії, відділеннями та бригадами з урахуванням їх надійної ізоляції в їдальні, а на контрагентських об’єктах — у спеціально відведених для цього місцях.
Якщо їдальня розташована на межі житлової і виробничої зон, приймання їжі робочою зміною може організовуватися в їдальні, але із забезпеченням вимог ізоляції засуджених, які перебувають в житловій зоні, від засуджених, які працюють на виробництві.
Засуджені, яких тримають у камерах, їжу приймають у жилих або робочих камерах.
6. Вартість речового майна, яким забезпечуються засуджені, утримується з їх заробітку. За бажанням засуджених вартість цього майна може повністю або частково оплачуватися коштами з їх особових рахунків. У разі відсутності таких для утримання вартості одягу і взуття у поточному місяці заборгованість за вказані предмети речового майна стягується в наступні місяці до повного її погашення. Після оплати вартості отриманого майна воно переходить у власність засуджених.
Вартість харчування із заробітку засуджених вираховується щомісячно з дня перебування їх у виправній колонії. Вартість харчування, не стягнута у поточному місяці із засуджених через низький заробіток або його відсутність, у наступні місяці не стягується.
Засуджені, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, а також у дільницях соціальної реабілітації, харчування і речове майно придбавають за власні кошти. Комунально- побутові послуги оплачуються ними на загальних умовах за встановленими тарифами.