Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
Право на відправлення грошових переказів стимулює залучення засуджених до праці, підвищує ефективність виробництва, сприяє і активізує процес виправлення засуджених.
Стаття 115. Матеріально-побутове забезпечення засуджених до позбавлення волі
1. Особам, які відбувають покарання у виправних і виховних колоніях, створюються необхідні житлово-побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни. Норма жилої площі на одного засудженого у виправних колоніях не може бути меншою трьох квадратних метрів, у виховних колоніях і у виправних колоніях, призначених для тримання жінок, — чотирьох квадратних метрів, у лікувальних закладах при виправних колоніях, у виправних колоніях, призначених для тримання і лікування хворих на туберкульоз, у стаціонарі — п’яти квадратних метрів.
2. Засудженим надається індивідуальне спальне місце і постільні речі. Вони забезпечуються одягом, білизною і взуттям за сезоном з урахуванням статі і кліматичних умов, а в лікувальних закладах — спеціальним одягом і взуттям.
3. Вагітним жінкам і матерям-годувальницям створюються поліпшені житлово-побутові умови та встановлюються підвищені норми харчування.
4. Засудженим неповнолітнім, інвалідам першої та другої груп, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам — понад п’ятдесят п’ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, звільненим від роботи через хворобу, в тому числі хворим на активну форму туберкульозу, харчування, одяг, взуття, білизна і комунально-побутові послуги надаються безоплатно.
5. Норми харчування осіб, позбавлених волі, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
6. Засуджені з дозволу адміністрації можуть з коштів, які знаходяться на особових рахунках, додатково придбавати взуття і одяг, у тому числі спортивний, оплачувати лікувально-профілактичні послуги, що надаються додатково за призначенням лікаря, отримувати необхідне за медичними показаннями дієтичне харчування.
1. У виправних колоніях повинні створюватися належні матеріально-побутові умови для відбування засудженими покарання. Це випливає із ст. 48 Конституції України, де зазначається, що кожна людина має право на достатній життєвий рівень, який включає достатнє харчування, одяг, житло; ч. 1 ст. 7 КВК України, де вказано, що держава поважає і охороняє права, свободи й законні інтереси засуджених, створює необхідні умови для їх виправлення і ре- соціалізації; ч. 2 ст. 102 зазначеного Кодексу, де підкреслюється, що режим у виправних колоніях має зводити до мінімуму різницю між умовами життя в колонії і на свободі; це повинно сприяти підвищенню відповідальності засуджених за свою поведінку і усвідомленню людської гідності.
Належні матеріально-побутові умови повинні створювати у засуджених впевненість, що держава все ж таки поважає їх честь і гідність, незважаючи на їх злочинну діяльність у минулому, і сприяє їх виправленню, а це, своєю чергою, повинно формувати в них позитивні навички та звички, установку на право- слухняну поведінку; активізувати їх трудову діяльність і участь у соціально- виховній роботі; знімати напруження у взаємовідносинах між засудженими; сприяти зменшенню конфліктів між засудженими, адміністрацією і персоналом виправної колонії.
При цьому слід пам’ятати, що засуджені до позбавлення волі не просто ізольовані від суспільства — вони відбувають покарання і повинні дотримуватися норм режиму, суворо регламентованого розпорядку дня. Тому задоволення всіх їх матеріально-побутових потреб не завжди є доцільним, виправданим або можливим на даному етапі розвитку держави і суспільства. У зв’язку з цим, у ст. 115 КВК України йдеться про необхідне, а не про належне чи достатнє матеріально-побутове забезпечення засуджених. Між тим, створення належного матеріально-побутового забезпечення — це вимога міжнародних нормативно-правових актів поводження із засудженими і з часом Україні доведеться їх виконати.
2. На сьогоднішній день засуджені у виправних колоніях розміщуються у спеціально обладнаних гуртожитках, які побудовані за типовими проектами і передбачають розподіл позбавлених волі по відділеннях соціально-психологічної служби. Гуртожитки забезпечуються інвентарем та іншими предметами за рахунок коштів виправної колонії за нормами, які встановлені наказом ДДУПВП від 6 травня 2000 р. № 84 «Про введення в дію норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення установ кримінально-виконавчої системи» та додатком № 4 до ПВР УВП. Це ліжка, тумбочки, столи, табурети, гучномовці, баки для питної води, годинники настінні, телевізори, холодильники та інший інвентар.