Грушевський, Скоропадський, Петлюра

Можливості окупаційних сил були, природно, обмежені — їх вистачало хіба для контролю над великими містами та залізницями, якими продовольство перевозилося до Німеччини та Австро-Угорщини.

Протидіяти цьому режим не міг. Можливість запровадження надзвичайних заходів терористичного характеру, на які були швидкі більшовики та їх місцеві колаборанти, була поза розумінням гетьманських урядовців. Використання власних збройних сил проти власного ж народу було неможливе ще й тому, що української армії як такої не існувало — німці не могли дозволити собі такої розкоші.

Саме тому уряд УД міг діяти тільки так, як він і діяв. 18 травня голова уряду та міністр внутрішніх справ за сумісництвом розіслав «Тимчасову постанову про зміну існуючих законів про міліцію і утворення Державної варти». Головний зміст: «міську і повітову міліцію надалі, до утворення відповідних законів, іменувати державною вартою, передавши її під владу і розпорядження в адміністраційному відношенню до губерніальних і повітових старостів». На функціонування правоохоронного інституту відпустили частину 10 млн авансу МВС.

Іншим документом уряд сформував структуру департаменту Державної варти, на який покладали всі обов’язки, які тільки могли, зокрема: «попередження і запобігання злочинств і охорони громадської безпеки і порядку; устрою установ варти і догляду за їх діяльністю і за правильним провадженням справ в цих установах»; ...«охорони і спостереження за прикордонною смугою; постачання чужоземцям свідоцтв на проживання в межах Української Держави і висилки чужоземців»; «перевірення свідчень осіб, які іменують себе за кордоном українськими громадянами, про передачу на Україну українських громадян, які затримані за кордоном і обвинувачуються в різних злочинствах; догляду за питними та трактирними закладами»; «прийняття мір безпечності від вогню і догляду за виготуванням, зберіганням, торгівлею і перевозкою пороху і інших вибухових речей; догляду за виконанням законів і правил відносно паспортів і про втікачів і іншими, докладно зазначеними в відповідних частинах Збірника зведених законів і в особливих законах».

6 червня МВС у спеціальному листі до губернських старост та міських отаманів старостів та міських отаманів констатував: «в межах України продовжують свої події злочинні банди, грабуючи та наводячи паніку на мирних людей». Аби зупинити цю пошесть, керівництво міністерства запропонувало місцевим керівникам залучити «до цієї справи австрійські та німецькі війська».

20 червня гетьман охарактеризував ситуацію в країні у таких висловах: «Юрби темного люду, який підбурюють вороги Української Держави, що хочуть знищити українську культуру, не дати її розвитку, дбають тільки про те, щоб збільшити безладдя та анархію в державі».