Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Наукова думка
- ISBN: 978-966-00-1458-9
- Жанр: История
Электронная книга - «Судова влада в Україні: історичні витоки, закономірності, особливості розвитку». Краткое содержание книги:
Аналіз історико-правової реальності тісно пов’язується з еволюцією теоретичних і суспільно-політичних поглядів на призначення правосуддя та судової влади.
Звертається особлива увага на історичний досвід, який доцільно врахувати у процесі сучасної судової реформи в Україні.
Монографія розрахована на широке коло науковців, викладачів, аспірантів, студентів, юристів-практиків, усіх, хто цікавиться проблемами судової влади.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції Конституція визначила Верховний Суд України, поряд з яким на нижчих щаблях мають діяти апеляційні та місцеві суди. Основний Закон також передбачив можливість утворення спеціалізованих судових ланок із власною судовою ієрархією.
Статус суддів дістав на конституційному рівні ряд гарантій правового захисту. Зокрема, вплив на суддів у будь-який спосіб заборонено, їхні незалежність та недоторканність гарантуються конституційними нормами та законами, держава зобов’язана забезпечувати особисту безпеку суддів та їхніх сімей. Суддя не може без згоди Верховної Ради України бути затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом.
Закріплено безстрокове призначення судді на посаду, яке обмежене лише віковим цензом у 65 років та неможливістю виконувати суддівські повноваження за станом здоров’я. Разом з тим, ця гарантія суттєво знівельована як процедурою призначення на посаду судді вперше на п’ятирічний (свого роду випробувальний) термін, так і можливостями політичного впливу на суддю при його обранні безстроково Верховною Радою України.
Конституція встановила вичерпний перелік підстав звільнення судді з посади, серед яких: власне бажання залишити посаду, об’єктивні обставини щодо досягнення похилого віку та наявності поганого стану здоров’я, смерті, визнання безвісно відсутнім або померлим, припинення українського громадянства, порушення вимог щодо несумісності, вчинення злочину та порушення присяги. Ця гарантія призначена максимально захистити суддю від політичного та іншого неправомірного впливу.
Право кожного на справедливий суд юридично пов’язано із правом на компетентного та безстороннього суддю. Прагнучи забезпечити останнє, Основний Закон пов’язав можливість зайняття громадянином України суддівської посади із рядом категоричних вимог щодо досягнення 25-річного віку, наявності вищої юридичної освіти і трирічного стажу роботи в галузі права, десятирічного проживання в Україні та володіння державною мовою, а, крім того, заборонив суддям належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
Конкретизуючи ідею спеціалізації в судовій системі, Конституція України передбачила, що суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів, при цьому такі судді мають відправляти правосуддя лише колегіально. На жаль, ця важлива конституційна норма так і не була реалізована на практиці.
Особливе місце у судовій системі посідає Верховний Суд України як найвищий судовий орган. Рівень його незалежності має важливе значення для правосуддя загалом. У зв’язку із цим на конституційному рівні прямо визначено, що Голова Верховного Суду України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.
Визначено основні конституційні засади судочинства: законність, рівність усіх перед законом і судом, змагальність, гласність судочинства, гарантування прав обвинуваченого, забезпечення права на перегляд справи судом вищого рівня, обов’язковість рішень суду.
Відповідно до конституційних вимог держава зобов’язана забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів, при цьому видатки на утримання судів визначаються у Державному бюджеті України окремими позиціями.
Обов’язковою складовою судової системи Конституція визнала суддівське самоврядування і наділила окремою компетенцією щодо внесення подань про призначення суддів на посади або про звільнення їх із посад, розв’язання конфлікту щодо несумісності та притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності спеціальний колегіальний орган — Вищу раду юстиції, що складається із двадцяти членів, обраних, призначених та визначених за посадою ex officio з різних ланок юридичної системи.