Смак свіжої малини

— Він міг жерти рис! — крикнула мама. — На все є рада, варто тільки захотіти! Але він не хотів! Він волів піти!

— Вже вкотре фізіологія зборола кохання, — покивав головою Ірек.

— А потім Юзефат, — повернулася до своїх підрахувань мама. — Той комизливий. Я подаю йому обід, а він дзьобає виделкою і розглядає кожну зернинку. «Що це за рис? — стала вона передражнювати тонкий голосок Юзека. — А що за м'ясо? Свиняче? Я цього не їм. З якого кінчика ти чистила огірок? З темного? Тому він гіркий. А не можна було ще кривіше покраяти моркву?»

— Ти теж давала йому прикурити.

— Велике діло, стукнула його ложкою по голові. Я саме перемішувала яєшню, а той: «Чому ти кладеш стільки масла? Хіба не знаєш, що це холестерин?» Я не втрималась — і лусь його по лобі.

— Пам'ятаю, — всміхнувсь Ірек. — У нього на чолі залишився шматок яєшні. Юзек ходив із тим харчем цілий вечір, скривджений.

— Він думав, що я вибачуся, — тягнула мама. — Нахаба. Ще й на роботі мене обмовив, мовляв, я недбала. Я — недбала!

— Він, звичайно, фантазував! — визнала бабуся. — Може, він не бачив вашої присадибної ділянки?

— Але бачив кухню, лазничку, коридор і кімнати. На щастя, знайомі з роботи йому не повірили.

— Але зі Сташеком ви пасували ідеально. Він був наче багатофункціональний робот. Справжній метеор.

— На жаль, нашпигований «колесами», — зітхнула мама.

— Я бачив його півроку тому, — гукнув із кімнати Ірек.

— Ти диви, як він підслуховує. Викапаний дідусь, — Мама обернулася до бабусі. — І що? Як він виглядає?

— Уламок людини. Згорблений, очі напівзаплющені. Перестав фарбувати волосся. Ані сліду від колишнього Сташека. «Я на абстиненції, — каже. — Перші два місяці проспав. Тепер потроху оживаю. Як повернуся до форми, зателефоную». Сказав, що скучає.

— Мій любий! — розчулилася мама. — Він єдиний, хто мене розумів.

— А тато? — підхопив Ірек.

— Ваш тато кохає мене й хоче забезпечити нам комфортне життя.

— По п'ятнадцяти роках мовчання, — нагадала бабуся.

— Краще пізно, ніж ніколи.