Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
— започатковано структурні реформи у бюджетній сфері для підвищення ефективності бюджетних коштів та якості надання державних послуг. У 2015 р. у контексті реформи бюджетної децентралізації розпочато секторальну децентралізацію, спрямовану на реформування всієї соціально-культурної сфери та забезпечення якості надання державних послуг, здійснено заходи забезпечення адресності соціальних допомог шляхом запровадження системи верифікації;
— забезпечено дієвість Державного фонду регіонального розвитку.У 2016 р. на реалізацію інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку передбачено 3,0 млрд грн. У затвердженому Урядом переліку проектів[12] вагома роль відведена Донбасу: для Донецької області передбачено 239,5 млн грн, Луганської — 193,7 млн грн. За січень—вересень 2016 р. асигнування, згідно з планом, були відкриті в обсязі 83,8 та 67,8 млн грн, але виконані лише на рівні 7,6 та 16,9 % відповідно;
— відбувається оздоровлення та реформування банківської системи шляхом санації та виведення з ринку проблемних, недостатньо капіталізованих та «схемних» банків. Із початку 2014 р. з ринку було виведено 82 такі банки, кількість працюючих відділень скоротилася на 4,3 тис. Реформування банківської системи також передбачає зростання її капіталізації, забезпечення повної прозорості власності, радикальне підвищення відповідальності власників та топ-менеджерів за операції з пов’язаними особами та за доведення банків до банкрутства. Очищення банківської системи є закономірним та об’єктивно необхідним процесом, який потрібно було здійснювати ще у 2010—2013 рр. на тлі відносної фінансової та курсової стабільності після виходу зі світової фінансової кризи 2008—2009 рр.
Проте залишилися невирішеними проблеми, актуалізовані гібридною війною:
— тривала окупація Донбасу збільшує навантаження на бюджет країни у зв’язку із нагальною потребою фінансового забезпечення оборони та національної безпеки, соціального захисту громадян, що постраждали внаслідок бойових дій;
— затримується запровадження середньострокового бюджетного планування. Коаліційною угодою[13], Програмою діяльності Кабінету Міністрів України у 2015 р. та планом заходів на її виконання передбачалося розробити та подати на розгляду Уряду проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження трирічної бюджетної декларації у тримісячний строк з дня опублікування Закону України «Про державне стратегічне планування». Відповідні закони нині не ухвалені, а розробка трирічної бюджетної декларації вкотре перенесена й очікується вже у 2017 р.;
— знижується спроможність держави забезпечувати економічний розвиток за рахунок внутрішніх джерел на тлі низької ефективності використання залучених зовнішніх ресурсів для стабілізації фінансової системи. Свідченням такої негативної тенденції, що призводить до посилення на міжнародному рівні не лише фінансової, а й політичної залежності держави, є збільшення обсягів кредитування міжнародними фінансовими організаціями та інституціями. На 31 серпня 2016 р. частка заборгованості України перед МФО становила 30,2 %, а заборгованість перед урядами іноземних держав — 2,9 %. Водночас за останні два роки відплив валютних депозитів населення з банків сягнув 15 млрд дол. США.
— присутність у банківській системі чотирьох банків з російським капіталом державного походження. Їх кінцевий бенефіціар (російський уряд) періодично озвучує бажання продати ці активи як такі, що не мають перспектив розвитку у ворожому середовищі, тим самим підігріваючи панічні настрої українських вкладників. Виведення цих банків з ринку на загальних підставах (наприклад, з причини хронічної збитковості) призведе до додаткових витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Окрім цього, у національній фінансовій системі:
— залишається низькою ефективність використання залучених зовнішніх ресурсів (порушення термінів реалізації проектів, незавершеність програм співпраці, низька частка освоєння коштів за чинними проектами), що призводить до «втрати можливостей» використовувати отримані на вигідних умовах кошти для забезпечення стабілізації та розвитку економіки. Так, унаслідок недосконалості законодавства, неналежної організації роботи з проектами, послаблення контролю і координації діяльності щодо позик МФО, в Україні впродовж 2013—2014 рр. освоєння залучених коштів становило 30 %, а в 2016 р. цей показник зменшився до 6,8 %.