Любов дика та прекрасна

Він узяв її за руку й вивів із човна.

— Даруй, кохана, що доведеться йти пішки, але я не хочу, щоб у цю ніч кохання навколо нас товклися раби.

— Господар Цика забуває, що я не розпещена східна красуня. У моїй країні жінки не лише ходять пішки, а й їздять на конях. Ведіть мене, мій господарю, я готова йти за вами.

Вони піднялися на острів по східцях, витесаних у скелі, і Кат спершу здалося, що весь острів — це просто висока скеля. Проте на вершині вони опинились у красивому, дбайливо доглянутому саду, посеред якого стояла мармурова альтанка. Місяць світив так яскраво, що можна було легко роздивитись і впізнати багато квіток. Тут росли дамаські троянди, розрив-трави, бугенвілїї, лілеї, тютюн та іпомеї. Були й плодові дерева, гілки яких вгиналися під вагою стиглих персиків і груш, а серед маленьких дзюркотливих фонтанів росли кипариси й сосни.

— Це просто дивовижно, — щиро вигукнула вона. — Зроду ще не бачила такого гарного саду.

— Я сам заклав його. Як і мій господар султан, я опанував це мистецтво, — з гордістю пояснив він. Кат іще не знала його з цього боку.

Цика взяв її за руку й повів доріжкою, усипаною білим гравієм, до альтанки, що стояла посеред блискучого овального ставка.

Прямокутна альтанка була збудована з мармуру кремового кольору, невеличку веранду підпирали колони. Пройшовши вузьким ажурним мостом, вони увійшли всередину через відчинені дерев’яні двері, прикрашені мідними цвяхами. Кат приголомшено оглядала приміщення.

Стіна навпроти дверей складалася із самих лише вітражних вікон, з яких видно було ставок, сад і осяяне місяцем море. Під ногами лежав величезний килим із візерунком «медальйон», сплетений із ниток червоного, зеленого, золотого та різноманітних відтінків синього кольору. Стіну праворуч від неї прикрашала шовкова драпіровка із зображенням перського саду. У стіні ліворуч були двері, а біля них — ще один шовковий килимок, на якому красувало двійко коханців також у саду. В одному кутку кімнати стояв низький круглий мідний столик, навколо якого були розкидані подушки. Зі сволоків розмальованої стелі звисали золоті та срібні лампи, ароматна олія в яких виповнювала кімнату пахощами.

Проте головним предметом обстави було величезне квадратне ліжко, що стояло на вкритому килимами узвишші просто посеред кімнати. На ньому не було подушок, не зрозуміло було, де узніжжя. Зверху жодного навісу. Це був просто прямокутник із шовковими простирадлами та пуховою ковдрою. На узвишші поряд із ліжком стояло кілька невеликих столиків із чорного дерева, оздоблених кольоровими мозаїками або переливчастими перлинами. На столах — карафки із золотавою рідиною та чаші з фруктами, маслинами й зацукрованим мигдалем.