Українське письменство

Коло 35 р. перед Хр., ще на початку літературної слави Горація, Меценат подарував йому невеликий маєток в Сабінських горах, недалеко від Рима. Кількома роками пізніше, восени 31 р. поет написав там найкращу з своїх сатир, присвячену радощам сільського життя.

…І приязнь Геракла здобувши… В Італії Геракла шановано, як бога — викажчика прихованих скарбів.

Щоб худоба моя (аби тільки не розум!) сита була… Ситий, налитий салом розум (pingue ingenium) — означення тупої, обмеженої людини.

Та тільки зійду я на Есквілін… Горацій, вставши з ліжка, біжить спочатку ручитись за свого приятеля на форум, а звідти на Есквілінську гору, де жив Меценат. Це ранішній, обов’язковий для кожного клієнта візит.

Скріби на збори тебе закликають. Горацій один час займав посаду в квесторській канцелярії. Хтось з його товаришів, зустрівшись з ним в Меценатовій господі, нагадує йому про засідання в якійсь спільній справі.

Запрошати до власної реди. Реда — легка коляска.

Що там чувати про даків. Даки в нинішнім Семигороді та Румунії. В 31 році перед Хр. боялись їхнього походу в північну Італію.

…Родичів Піфагора — боби я побачу. Піфагор (математик, філософ, релігійний реформатор) забороняв своїм учням їсти боби. Вигадано було й пояснення, — нібито він твердив, що люди й боби одного походження.

Я й мої гості їмо перед ларом. Вечеря одбувається, згідно з старовинним звичаєм, перед ларами (статуями родових богів) — тобто в великій світлиці, в атрії, а не в спеціально оборудуваній їдальні, триклінії.

Ареллій — невідомий ближче негоціант, що мав, очевидно, немало клопоту через своє багатство.

Ніби той раб підперезаний. Сільське мишеня, хоч і вбоге, але приймає свого гостя з почуттям власної гідності, по-хазяйськи; міське, в багатому домі, поводиться, як проворний і пронирливий раб в підперезаній (в інтересах більшої свободи рухів) туніці. Цікава паралель сільського господаря і міського паразита.