Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне

Электронная книга - «Горить свіча». Краткое содержание книги:

Горить свіча — твір багатогранний, присвячений історичним подіям 1240 року, падінню Києва під ударами Батиєвих полчищ, руйнуванню Південної Русі. В. Малик, докладно вивчивши історичні джерела, використавши фактичний матеріал Київського, Галицько-Волинського літописів, Повісті про руйнування Рязані Батиєм, Сказання про убієння в орді Михайла Чернігівського і його боярина Федора, не лише показує падіння давньої столиці, а й розкриває причини, що призвели до цього лиха, корені незнищенності української нації, яка відроджувалась навіть на руїнах цивілізації.
Зміст роману охоплює невеликий проміжок часу: грудень 1240 р. — літо 1242 р. Історичні події визначають розвиток дії роману, його сюжетно-композиційну структуру. Головним ідейно-композиційним центром твору є зображення героїчної боротьби киян проти загарбників. Вузловими моментами сюжету є перипетії особистих доль історичних осіб та вигаданих героїв: Добрині, тисяцького Дмитра, Янки, Іллі і Маріам, князя Михайла, сотника Жадігера, хана Бачмана. Сюжетні колізії роману досить напружені, з безліччю несподіваних конфліктів. Драматизм сюжету обумовлюється трагічністю долі більшості героїв.
Достовірність, переконливість зображення досягається тим, що послідовність історичних подій — взяття Батиєм Поросся, дев'яностошестиденна облога Києва і його падіння, кривавий шлях до останнього моря через галицько-волинські землі — показано через окремих людей, взятих у співвідношенні з часом і простором.
1 ... 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191
Перейти на страницу:

— Та вже ж! — закивали головами чоловіки. — Ми нічого не бачили й нічого не знаємо! Будь певен, Добрине, не підведемо!

— От і гаразд. А тепер — за роботу! Зробіть так, як я сказав! — І він повернувся до сестри та до зятя. — А нам — пора в дорогу! Час!

Ганночка заплакала, припала йому до грудей.

— Спасибі, братику, що приїхав і порятував нас. Бо Кузьму убили б нехристи, а мене забрали б! Як би тоді жили наші маленькі Добрики?

Добриня приголубив її, погладив по косах.

— Бережи їх, сестронько! Хай ростуть — на них уся наша надія! Для них будемо жити! Може, хоч вони або їхні нащадки спекаються того ярма, що доля наклала на нас… Прощай! Я загляну незабаром! — І гукнув челяді: — Сідлайте, хлопці, коней! Та міцніше підпруги затягуйте! Дивись — по дорозі ще який-небудь зайда зустрінеться!

Примечания

1

Пороки — стінобитні пристрої.

(обратно)

2

Тьма — монгольський військовий корпус на 10 000 воїнів. Темник — начальник тьми.

(обратно)

3

Переяслав-Руський — тепер Переяслав-Хмельницький.

(обратно)

4

Харманкібе — Київ.

(обратно)

5

Менгу — так називали хана Мунке наші літописи.

(обратно)

6

Тумен — те що й тьма, тобто 10 000 воїнів.

(обратно)

7

Нойони — монгольські феодали.

(обратно)

8

Камча — нагайка.

(обратно)

9

Баатур — визначний воїн, витязь.

(обратно)

10

Ойє — так.

(обратно)

11

Соїл — булава, довбешка.

(обратно)

12

Арати — кочовики-простолюдини.

(обратно)

13

Терджуман — перекладач, товмач.

(обратно)

14

Кипчак — половець.

(обратно)

15

Богол — раб.

(обратно)

16

Кіш — стан, місце розташування орди чи загону кочовиків.

(обратно)

17

Канга — дерев'яна колодка на шию.

(обратно)

18

Чапан — верхній одяг.

(обратно)

19

Гутули — чоботи.

(обратно)

20

Йєка-монголи — великі монголи.

(обратно)

21

Шокпар — бойова булава з залізними гостряками

(обратно)

22

О аруах! — О дух предків!

(обратно)

23

Лядські ворота були розташовані у Хрещатому яру. Ляд, лядина — дрібний ліс, кущі, болото.

(обратно)

24

Джихангір — потомок Чінгісхана, принц крові.

(обратно)

25

Копирів кінець був розташований між теперішньою Львівською площею і вулицею Обсерваторною. З Києвом він сполучався Іудейськими ворітьми (на Львівській площі).

(обратно)

26

Желя, жля — волосяний аркан половців, яким в'язали полонеників.

Див. у “Слові”: карна і жля. Карна — гузир невода, кут, а переносно — бойовий стрій половців при нападі, оточення.

(обратно)

27

Перестріл — відстань, на яку летить стріла.

(обратно)

28

Михайло Всеволодович Чернігівський — син Всеволода Чермного, онук Святослава Київського, героя “Слова о полку Ігоревім”.

(обратно)

29

Нукер — воїн.

(обратно)

30

Поруб — темниця, яма, тюрма.

(обратно)

31

Мангуси — злі духи.

(обратно)

32

Цей вислів означав каяття і прохання про помилування.

(обратно)

33

Руссю в ті часи називалася Київська земля. Всі інші князівства часто називалися українами — Переяславська, Сіверська, Галицька, Волинська, навіть Заліська. Пізніше це слово стало власною назвою — Україна. Поняття “Росія” з'явилося в XVII ст.

(обратно)

34

Послушник — монастирський прислужник, що готується стати ченцем.

(обратно)

35

Навороп — роз'їзд, передовий загін, розвідка.

(обратно)

36

1 ... 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)