Чужинець на чужій землі

— А зараз облиш всезнання, Молодший. Я хочу дещо тобі сказати.

Дігбі підкорився й чекав. Фостер бриньчав німбом; цю дратівливу звичку він набув під час медитацій.

— Молодший, ти — не надто обнадійливий янгол.

— Вибач.

— Шкодування — не для вічності. Проте Істина в тому, що ти охоплений думками про того молодого хлопчину, який може бути, — а може, й ні, — нашим братом Михаїлом. Тепер чекай... По-перше, не тобі судити про механізм, яким тебе призвали на Небеса. По-друге, насправді тебе турбує не той хлопчина (ти ледь його знав), а маленька темноволоса секретарка. Вона заслужила мій Поцілунок незадовго до того, як тебе відкликали. Хіба ні?

— Я все ще перевіряв її.

— Тоді, без сумніву, ти будеш янгольськи задоволений дізнатися, що Верховний Єпископ Шорт, — після того як ретельно оглянув її особисто (о, дуже ретельно: я казав тобі, що він впорається), передав їй мій Поцілунок, і зараз вона насолоджується найбільшим Щастям, на яке вона заслужила. Гм, пастир має отримувати радість від своєї роботи, і коли його висунули на посаду, це стало його роботою.

Тепер я випадково дізнався, що є вільна вакансія Хранителя-стажера в новому відкритому секторі — ця робота нижча за твій ранг, але ти набудеш гарного янгольського досвіду. Ця планета... Ну, ти можеш думати про неї, як про планету; сам побачиш: її населяє раса, яка має три статі, а не дві, і мені відомо від Вищої Влади, що сам Дон Жуан не зміг добитись зацікавленості від представників будь-якої з цих трьох статей... І це — не припущення; його відправляли, щоб перевірити. Він кричав і молився, щоб його повернули до самотнього пекла, яке він сам і створив.