Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
4. Зміна умов тримання засуджених шляхом їх переведення до виправних колоній іншого рівня безпеки здійснюється Апеляційною комісією ДДУПВП з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі за спільним поданням адміністрації виправної колонії та спостережної комісії, погодженим (після розгляду на засіданні Регіональної комісії ДДУПВП з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі) з начальником територіального органу управління ДДУПВР.
Таким чином, процедура зміни умов тримання засудженого шляхом переведення його до виправної колонії іншого рівня безпеки (на відміну від процедури зміни умов тримання у межах однієї установи) являє собою більш складний, триступеневий процес. Спочатку дане питання розглядається на засіданні комісії установи, до складу якої входять: начальник колонії, його заступники, начальники оперативного відділу, відділу нагляду та безпеки, медичного відділу, відділу контролю за виконанням судових рішень тощо.
5. У разі прийняття комісією установи виконання покарань позитивного рішення щодо зміни умов тримання засуджених шляхом переведення їх до виправних колоній іншого рівня безпеки у тижневий термін до Регіональної комісії направляють такі матеріали: а) подання начальника установи, узгоджене із спостережною комісією; б) довідка з особової справи засудженого, в якій обов’язково зазначається наявність соціально-корисних зв’язків; в) характеристика на засудженого; г) довідка про заохочення та стягнення; ґ) медична довідка; д) заява засудженого, який стає на шлях виправлення; е) довідка по обліковій справі у разі, якщо засуджений перебуває на профілактичному обліку як схильний до правопорушень. Також до матеріалів додається довідка про те, чи перебував засуджений до арешту в розшуку.
6. Засідання Регіональних комісій із зазначених питань провадяться у міру надходження матеріалів, але не рідше двох разів на місяць. Після прийняття Регіональною комісією позитивного рішення на засуджених протягом трьох робочих днів направляються запити на персональні наряди Держаного департаменту України з питань виконання покарань щодо переведення засуджених за межі регіону (слід звернути увагу, що до внесення змін у червні 2004 р. до Правил внутрішнього розпорядку, питання переведення засуджених до установи іншого виду вирішувалося ДДУПВП тільки у тих випадках, коли засуджений з тих чи інших обставин підлягав направленню до іншої області).
Персональний наряд на переведення осіб, засуджених до позбавлення волі, та виписка з протоколу засідання Регіональної комісії долучаються до особової справи засудженого, а матеріали розгляду зберігаються в територіальному органі управління ДДУПВП.
7. Про порядок оскарження рішень Апеляційної чи Регіональної комісії див. коментар до ст. 86 КВК України.
Стаття 101. Переведення засуджених до позбавлення волі
1. Засуджені, які стають на шлях виправлення, можуть бути переведені:
з приміщень камерного типу в звичайні жилі приміщення колонії максимального рівня безпеки або колонію середнього рівня безпеки — після фактичного відбуття не менше однієї четвертої призначеного судом строку покарання;
із звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки в колонію середнього рівня безпеки — після фактичного відбуття не менше половини призначеного судом строку покарання;
у колоніях мінімального і середнього рівня безпеки — до дільниці соціальної реабілітації після фактичного відбуття:
1) не менше однієї четвертої строку покарання, призначеного судом за злочин середньої тяжкості;
2) не менше третини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді
позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;
3) не менше половини строку покарання, призначеного судом за особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.