Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів
- Автор: Біленчук Петро Дмитрович, Семаков Геннадій Семенович
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: МАУП
- ISBN: 966-608-683-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих закладів освіти, науковців, працівників правоохоронних органів і правозахисних організацій.
Англійський дослідник П. Уілкінс пише, що терор кардинально відрізняється від інших видів насильства не просто жорстокістю, а й вищим ступенем аморальності, нерозбірливістю в засобах і некерованістю.
Суверенна Україна поділяє глибоку стурбованість європейського та світового співтовариства з приводу розповсюдження міжнародної злочинності та тероризму і має твердий намір стати цивілізованою правовою державою, використовувати міжнародний досвід право охоронців у боротьбі з цими небезпечними явищами[39]. Це пов’язано з непередбаченістю наслідків і великою кількістю жертв після актів тероризму, порівняно високою ефективністю в досягненні терористами поставленої мети.
Міжнародний тероризм — це злочин, загальним об’єктом якого є міжнародні відносини. Під тероризмом розуміють акти насилля або погрози насиллям, мета яких — посіяти страх, спонукати до дій або утримання від них у потрібному терористам напрямі[40].
Терористичний акт завжди є актом насилля, агресії та має такі характеристики:
• насильницькі дії в різних формах і, як наслідок, вибір найефективніших форм для привернення уваги громадськості;
• сам терористичний акт спрямований проти особи або групи осіб;
• відсутність реальної можливості досягти поставленої мети, не вдаючись до насильницького акту.
Міжнародний тероризм слід розглядати, як багаторівневе правопорушення, коли заподіюється шкода міжнародним зв’язкам, що позначається на такому:
• функціонуванні системи дипломатичних зв’язків;
• забезпеченні суверенітету держави;
• забезпеченні права націй на самовизначення;
• забезпеченні спеціальної правосуб’єктності міжнародної міжурядової організації;
• забезпеченні прав і свобод людини;
• нормальному функціонуванні міжнародних наземних, повітряних і морських комунікацій.
До основних галузевих об’єктів тероризму належать:
• суверенітет держави;
• система дипломатичних зв’язків;
• системи міжнародних наземних, повітряних і морських комунікацій.
Проблема класифікації та кваліфікації терористичного акту вирішується на основі аналізу відмінностей у суб’єкті здійснення та об’єкті спрямованості з урахуванням ступеня його небезпечності для міжнародних відносин[41]. Визначальним моментом для кваліфікації теракту як міжнародного злочину є співвідношення його складу зі складом таких міжнародних злочинів, як злочини проти миру, військові злочини, проти людяності, геноцид, апартеїд.
Щодо терактів, які підпадають під дію міжнародного права, можна зробити такий висновок:
1) теракти можуть вчинювати як у мирний, так і в воєнний час;
2) треба розрізняти теракти за суб’єктом вчинення та об’єктом спрямованості:
за суб’єктом вчинення виокремлюють:
• теракти, вчинювані особами, які перебувають на службі та спеціально підготовлені для цієї мети — державний тероризм;
• теракти, вчинювані окремими індивідами чи групами осіб;
за об’єктом спрямованості вирізняють:
• теракти, вчинювані проти безпеки держави;
• теракти проти осіб;
• теракти проти власності держави або окремих фізичних чи юридичних осіб;
3) теракт підпадає під дію міжнародного права в силу:
• його вчинення суб’єктами міжнародного права;
• небезпеки для міжнародних відносин;
• наявності міжнародного елемента;
• зацікавленості держав унаслідок соціальної небезпеки того чи іншого виду тероризму.
Міжнародний елемент означає, що теракт вчинюється:
• на території однієї чи кількох держав або ж на території, яка не підпадає під юрисдикцію жодної з них;
• іноземним громадянином або підданим, або має місце співучасть зазначених осіб;
• відносно іноземного громадянина або власності іноземної фізичної, юридичної особи.
Під терактами міжнародного характеру потрібно розуміти:
• насильницькі дії у вигляді спроби або вчинення нападу, захоплення, викрадення, заподіяння тілесних ушкоджень, вбивства або дій, які створюють загрозу офіційним представникам і членам їхніх сімей;
• захоплення, заподіяння шкоди та знищення власності, необхідної для здійснення політичних, економічних, торговельних, культурних відносин між державами, а також засобів, установ повітряного, водного, залізничного та автотранспорту, якщо дії характеризуються наявністю міжнародного елемента.
39
Про це свідчать конституційні засади захисту прав людини, які сформульовані в Конституції України (1996 р.), а також у прийнятому Верховною Радою України новому Кримінальному кодексі України, в якому в розділі ІХ введено окрему ст. 258 “Терористичний акт”.
40
Бояр-Сазонович Т. С. Международный терроризм. Политико-правовые аспекты. — К.: Лыбидь, 1991. — С. 67.
41
Моджорян Л. А. Терроризм: правда и вымысел. — М.: Юрид. лит., 1983. — С. 45.