Темна вежа. Темна вежа VII

Таке сильне бажання подзюрити видалося Браяну Сміту дивним, бо він відлив перед самим виїздом з кемпінгу. А коли переліз через довбану стіну, то не зміг вичавити з себе більше, ніж кілька краплин, хоча за кермом здавалося, що сечовий міхур от-от лусне. Браян сподівається, що в нього не буде клопотів з простатою, бо тільки клопотів з цією простатою йому бракувало. У нього інших проблем донесхочу, бачить старий волохатий Ісус.

Ну, якщо вже він зупинився, то треба щось зробити з тим холодильником, бо собаки так і витріщаються на нього, аж язики повисолоплювали. Він намагається запхати його під сидіння, але холодильник не пролазить, бо мало місця. Тому Браян погрожує брудним пальцем своїм ротвейлерам і повторює, щоб не чіпали холодильника, бо те м’ясо — то його вечеря буде. Та цього разу він додумується пообіцяти їм, що як будуть хорошими хлопчиками, то він домішає трохи м’ясця до їхньої «Пуріни». Для Браяна Сміта це просто диво глибокодумності, але до того, що можна просто переставити холодильник з підлоги на вільне переднє сидіння, він додуматися не може.

— Не чіпайте! — знову наказує він собакам і застрибує за кермо. Захряскує двері, кидає погляд у дзеркало заднього огляду, бачить двох старих дамочок (раніше він їх не помітив, бо не дивився на дорогу, коли їх проминав), махає їм рукою, хоч заднє скло «каравану» таке брудне, що жінки його привітання не помітять, і знову вирулює на трасу № 7. Тепер по радіо грає «Ґанста Дрім 19» від «Оут Рей Джас», і Браян збільшує гучність. Фургон при цьому знову заносить на зустрічну смугу — Браян не належить до людей, які можуть збільшити гучність радіоприймача, не дивлячись на нього. Pen рулить! І метал рулить теж! Все, що йому тепер треба для повного щастя, — якась пісня Оззі… бажано «Скажений поїзд».

І кілька батончиків «Марс».