Первісна. Дорога на Тір Мінеган

— Коротше, — урвав його Бренан, — ти прийняв запрошення від батька, бо гадав, що воно від доньки. І лише згодом з’ясував, що на тебе чекає не вечір легкого та приємного флірту, а офіційна вечеря з ґрафом та його родиною, під час якої доведеться відповідати на дражливі запитання щодо реґентства сестри.

— Атож, — кивнув Ліам. — Якби знав про це призначення, відповів би ухильно, послався б на втому… хоч, мабуть, однаково довелося б піти. Це ж два голоси в Раді.

Кожна з тринадцяти катерлахських провінцій мала в Раді Лордів два місця. Одне за законом належало ґрафові, інше посідав виборний представник від місцевої шляхти. Флойд аб Дереґ контролював обидва голоси від Князівства Лімнахського, оскільки тамтешні шляхетські збори представляв його старший син Гевін. Утім, це був радше виняток з правила — зазвичай члени Ради, обрані шляхтою, не залежали від ґрафів і проводили свою власну політику. Так, скажімо, ґраф Конлех аб Ґерант і лорд Дармад аб Махін, що вдвох представляли Рондав, дотримувалися прямо протилежних поглядів на місце відьом у Катерласі; а Фінвар аб Дайхі вже втретє обирався до Ради Лордів від Князівства Фиршамського, хоча мав украй напружені стосунки з місцевим правителем, Ґлиндиром аб Фейхіном.

Крім уже згаданих тринадцяти князівств, окремим територіальним утворенням у Катерласі була Королівська Область з адміністративним центром у Тахріні. Вона безпосередньо підпорядковувалась королю і делеґувала до Ради одного представника, якого обирала не лише шляхта, а й тахрінська міська старшина. Наразі інтереси Королівської Області відстоював лорд Еїн аб Хадар, менший брат Гивела аб Хадара, ґрафа Оґирського. Обоє підтримували Фінвара аб Дайхі.

— Якщо вдасться схилити на наш бік Флойда з Гевіном, — вів далі Ліам, — це буде сильний хід… І через те я трохи панікую, — зізнався він, — боюся все зіпсувати.

— Самою вечерею нічого не зіпсуєш, — утішив його Бренан. — Це ж не ти реґент, а Ґвен. І не тебе пхають на престол, а мене. Але для певності порадься з Брігід. Вона краще за Альсу підкаже тобі, про що можна говорити, а про що варто промовчати.

Проте Ліам, який з невідомих причин побоювався Брігід, волів зачекати, поки Ґвен і Альса закінчать свою розмову. Тоді Бренан просто заштовхав його до Ґвениних покоїв, пояснивши невдоволеній Альсі, що справа нагальна, а сам подався на пошуки Шайни і знайшов її разом з Шаннон та Мораґ у помешканні останньої. Усі троє, чистенькі, гарненькі, вбрані в ошатні сукні, сиділи у вітальні й попивали з кришталевих келихів біле вино, а на столику перед ними стояли вази з тістечками та цукерками. У звичайних жінок таке видовище неодмінно викликало б гострий напад заздрощів, оскільки відьми, мало що всі поспіль були вродливі, довго жили і завжди залишалися молодими, так ще й не мусили стежити за своїми фігурами, їм не треба було докладати значних зусиль, щоб зберегти струнку поставу, не доводилося обмежувати себе в солодощах зі страху погладшати…