Первісна. Дорога на Тір Мінеган
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Серия: Сага про Первісну #1
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Первісна. Дорога на Тір Мінеган». Краткое содержание книги:
Проте все в житті Ейрін змінилося, коли до Ленніру прибули три відьми з далекого острова Тір Мінеган. Змінилося рішуче й безповоротно, змінилося навіть дужче, ніж їй це спершу здавалося. Бо разом з великим даром, про який вона досі й мріяти не сміла і який зненацька став дійсністю, Ейрін здобула могутніх ворогів — як на землі, так і під землею, в найпохмуріших глибинах зловісного Ан Нувіну…
— Ну, нарешті прийшов! — з лагідною усмішкою мовила Шайна. — А я вже двічі по тебе посилала. Невже Брігід так довго вас протримала?
— Ні, не так довго, — відповів Бренан, умостившись на дивані поруч із сестрою. — Але потім була Альса. Теж повчала мене правильних манер.
— Як на мене, це зайве, — зауважила Мораґ. — Не вважай за пусті лестощі, але ти й сам швидко вчишся бути вельможею. Маєш на це вроджене чуття.
— Ще б пак, — погодилася Шаннон. — Шкода, Мораґ, що ти не бачила, як гідно Бренан тримався, коли нас запросили до короля для оголошення указу. Інший на його місці зверхньо поглядав би на присутніх, бодай трохи задирав би носа — мовляв, ви зараз таке почуєте… А він був спокійний і незворушний, ніби нічого й не сталося, ніби все відбувається так, як він і чекав. Тому я була певна, що реґентом стане лорд Кивін, а коли Енгас назвав Ґвенине ім’я, мало не завищала від несподіванки.
— Гадаю, там усім хотілося вищати, — сказала Шайна. — Кому просто від несподіванки, а кому — від досади. Цієї ночі багатьом лордам у Тахріні не спатиметься. А завтра-післязавтра раптовий напад вельможного безсоння пошириться на весь Катерлах… До речі, братику, маєш приготуватися, на тебе чекають важкі часи. Досі ти міг під тим або іншим більш-менш пристойним приводом відхиляти запрошення на різні прийоми, обіди та вечері, але тепер єдиним таким приводом може бути лише інше запрошення. Відсьогодні ви з Ґвен стали офіційними особами в Катерласі: ти — претендент на престол, а вона — призначений реґент. Після того, як… — сестра осіклася, — ну, як Ґвен набуде своїх повноважень, у неї з’явиться можливість відмовляти прохачам, посилаючись на державні справи. А от ти залишатимешся у вирі великосвітських заходів аж до остаточного рішення Ради Лордів.
Бренан кивнув:
— Брігід про це говорила. І обіцяла якомога частіше влаштовувати відьомські прийоми.
— Правильно, — схвалила таке рішення Шаннон. — Хай краще ходять до нас, ніж ми до них. Бо не лише вас із Ґвен, а й усіх нас почнуть діймати. Особливо Шайну.
— І Ліама, — докинула Мораґ. — От із ним не валандатимуться, експлуатуватимуть його на повну силу. Адже ж він такий, як і вони, зовсім для них не страшний.
— Уже почали експлуатувати, — сказав Бренан і розповів про запрошення від ґрафа Лімнахського.
— Ну, що ж, гарний початок, — вислухавши його, резюмувала Шаннон. — Якраз перед твоєю появою я говорила дівчатам, що мала Шован вер Флойд по вуха закохана в Ліама і було б добре їх одружити. Флойд аб Дереґ доволі прихильний до Сестринства і не симпатизує ні Авлайду аб Калваху, ні тим більше Фінвару аб Дайхі, але це зовсім не означає, що ти без проблем отримаєш обидва лімнахські голоси. Ґраф треба чимось зацікавити, і Ліам видається дуже ласою наживкою. Всім відомо, як Ґвен любить свого брата, а у відьомському колі це велика рідкість, здебільшого ми байдужі до нашої кровної рідні. Тож лорд Флойд не лише вигідно влаштує свою найменшу доньку, а й сам матиме неабиякий зиск, породичавшись із майбутньою королевою.
— Та чи захоче цього Ліам? — із сумнівом промовив Бренан. — Схоже, він і не думає про шлюб.
— Нічого, передумає, — впевнено сказала Шайна, доливши до свого келиха вина. — Ліам, хоч і вітрогон, але хлопець розумний та відповідальний. До того ж він отримає чималу компенсацію за втрату парубоцької свободи.
— Від найстарших?
— Ні, від тебе. Останні три відьмаки, що здобували королівський титул, перебирали на себе й усю нерухому відьомську власність у своїй країні. Першого разу це супроводжувалося гучним скандалом, коли Тидир аб Ґонвар, ставши королем Івидону, оказовим чином узяв під свою руку всі земельні володіння, що належали Тір Мінегану. Тоді частина сестер підтримали його дії, інші стали на бік найстарших, та зрештою король Тидир переміг у цій майновій суперечці і створив прецедент, який зі сходженням на данварський престол Альвара аб Нуллана перетворився на традицію. Звичайно ж, ти візьмеш на себе зобов’язання надавати маєтки батькам нових відьом, що народжуватимуться в Катерласі.
— Так, безумовно, — відповів Бренан, порядно ошелешений цією новиною. — Я…
Він і сам не знав, що збирався далі сказати, а дізнатися нагоди вже не мав, бо його урвав стукіт у двері. Мораґ гукнула, що відчинено, і за кілька секунд до вітальні ввійшла Брігід, тримаючи в руках складені вдвоє аркуші паперу. Змірявши несхвальним поглядом сестер із келихами вина (бо сама вживала хмільне лише з урочистих нагод), вона зупинилась на Бренанові й стримано мовила: