Життя, Всесвіт і все суще
- Автор: Адамс Дуглас Ноэль
- Серия: Путівник по Галактиці для космотуристів #3
- Язык: украинский
- Переводчик: Іван Яндола
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Життя, Всесвіт і все суще». Краткое содержание книги:
Проте, на жаль, коли ось-ось мали отримати довгожданий результат, Землю знищили кораблі вогонів, космічного племені, які розчищали шлях для прокладення гіперпросторової магістралі. Врятувалися тільки двоє землян. Артура Дента в останню мить урятував від загибелі його приятель Форд Префект, який, хоч і жив у англійському містечку Гілдфорд, але насправді був вихідцем з дальньої околиці Галактики. Завдяки суперздібностям Префекта їх підбирає космічний корабель «Золоте серце», в якому мандрує колишній президент Галактики Зафод Біблброкс разом із своєю супутницею, колишньою землянкою Трилліан. їм прислужує робот Марвін, меланхолік, що перебуває у стані хронічної депресії. Зазнавши багатьох карколомних пригод і побувавши в усіх кінцях Галактики, Артур Дент на машині часу попадає на Землю за два мільйони років до того, як вона буде знищена вогонами…
— Ні,— відказав Марвін.
— Мене звуть Зем, — сказав матрац. — Ми могли б трохи погуторити про погоду.
Марвін зробив ще одну перерву в своїй нудній круговоротній праці.
— Роса, — зауважив він, — випала цього ранку з особливо нудотним плюскотом.
І, мовби натхнений таким розмовним вибухом, він затюпав до нових висот смутку та нудьги. Він чіпко тримався своєї нудної праці. Якби він мав зуби, то зараз би заскреготав. їх у нього не було. Тому він і не заскреготав. Усе було зрозуміло з його важкої ходи.
Матрац захлюмбурумкав кругом себе. На таке здібні лише живі матраци на болоті, ось чому вживання цього слова повсякдень дуже обмежене. Він
захлюмбурумкав на доброзичливий манір, скориставшись для цього з до-волі-таки великої кількості води. Він принадливо видув з води кілька чарівних бульбашок. На мить крізь молочний туман пробився полохливий сонячний промінь, висвітивши голубі та білі смужки на шкірі матраца, й істота відразу ж підставила променю спину, щоб трохи погрітися. Марвін тюпав.
— Гадаю, що ти весь у роздумах, — плюхчано сказав матрац.
— І глибших, аніж ти можеш собі уявити, — меланхолійно відповів Марвін. — Потужність моєї розумової діяльності на всіх її рівнях та її аспектах така ж безмежна, як і безкраї простори самого космосу. Звичайно ж, за винятком потужності мого модуля щастя.
Чвак, чвак — чвакав він по болоту.
— Мій модуль щастя, — додав він, — можна вмістити до сірникової коробки, навіть не виймаючи з неї сірників.
Матрац забурлопопився. Такий клекіт видає живий болотний матрац, якого глибоко зворушила чиясь сповідь-розповідь про його/її життєву драму. Згідно з «Ультра-повним Максимегалонським словником будь-якої мови та говірки, що будь-коли існували в межах Галактики» це слово могло також означати зойк, який вирвався у Його Світлості Лорда Соньроззяпа Пустомельського, коли йому доперло, що він другий рік підряд забув про день народження своєї дружини. Та позаяк в історії існував лише один Його Світлість Лорд Соньроззяп Пустомельський і він довіку зостався одинаком, то слово вживається лиш в негативному чи в гіпотетичному сенсі, тож поширюється думка, що «Ультра-повний Максимегалонський словник будь-якої мови та говірки, що будь-коли існували в межах Галактики» не вартий того флоту транспортних кораблів, який потрібен для перевезення з місця на місце його мікрофішного видання. Як не дивно, та поза межами словника залишилося слово «плюхчано», а воно просто-напросто означає «з відтінком плюхчаності».
Матрац знову забурболопився.
— Я відчуваю, що твої діоди переповнені глибоким смутком, — він пузиркнувся (походить від слова «пузиркатися», щоб дізнатися про значення цього слова треба купити примірник трактату «Болотний Діалект Скорншелуса» в будь-якій букіністичній книгарні, що допродує залишки накладу, або ж купити «Ультра-повний Максимегалонський словник будь-якої мови та говірки, що будь-коли існували в межах Галактики», чому страшенно зрадіє університет, бо вимушений відводити для його зберігання свою дорогоцінну автостоянку), — і це мене дуже сприкрює. Тобі б не завадило трішки уматрацоподібнитися. Ми живемо на болоті тихим відокремленим життям, тут ми можемо похлюмбурумкати та попузиркатися, а на мокву ми дивимося плюхчаними очима. Декотрі з нас гинуть від рук мисливців, та оскільки всіх нас звуть Земами, тож ми ніколи не знаємо, кого не стало, тож бурболопіння зводиться до мінімуму. А чому ти ходиш кругами?
— Бо моя нога загрузла в багнюці,— просто відповів Марвін.
— На мій погляд, — сказав матрац, співчутливо оглядаючи вищезгадану кінцівку, — це доволі паршивенька нога.