Перспективи Української Революції
- Автор: Бандера Степан
- Год: 1998
- Язык: украинский
- Год: Видавнича фірма «Відродження»
- ISBN: 966-538-059-1
- Жанр: Другие документальные фильмы
Электронная книга - «Перспективи Української Революції». Краткое содержание книги:
Розкольницька дія «Двійки» — Ребета і Матли — повністю розкриває цілі, які були в них та в їх патронів від самого початку під прикриттям поєднання, захопити ЗЧ ОУН і повести їх тим шляхом, яким іде група ЗП УГВР. Коли ж це не пощастило б — то відколоти бодай частину, підкосити ЗЧ ОУН, створити замішання. На опанування цілости чи бодай значної частини Організації сепаратною дією «Двійки» ніхто, ознайомлений з справою, рахувати не міг. Залишається другий плян — творення нової диверсії всередині визвольно-революційного руху, підшиваючись цим разом під ім'я ЗЧ ОУН «двійкарського» типу. Першим наслідком мало б бути послаблення ЗЧ ОУН, підкошення їх лолітичної діяльности.
Ця акція, що за суттю е продовженим раменем такої самої попередньої роботи групи ЗП УГВР, виступає облудно під плащиком «підчинення авторитетові й рішенням Проводу ОУН на Українсь ких Землях». Це підшивання не тільки розраховане на полегшення розкладової роботи і збільшення її наслідків за кордоном, але й свідомо націлене значно далі. Поперше, цим способом хочуть вбити клин між ОУН на Українських Землях і ЗЧ ОУН, порізнити дві частини Організації. Це вибивається в цій акції на перший плян. «Двійка» і «двійкарі» намагаються створити, в імені Проводу в Україні, такі доконані факти, які були б предметом конфлікту між обома частинами ОУН та перекидали на Провід у Краю відповідальність за ту розкольницьку акцію і її наслідки. Зокрема, все концентрується на тому, щоб усякими засобами створити протиставлення між Ковалем,[18]і Бандерою чи бодай викликати враження, що між ними існує конфлікт. У наслідок того мусіли б прийти внутрішня боротьба, розклад і цілковите послаблення обох частин і цілости визвольно-революційного руху. Такі були б остаточні кон-секвенції, якби вдалося створити конфлікт між ОУН у Краю і ЗЧ.
Шкідливосте цілого пляну не поменшує твердження групи «Двійки» — ЗП УГВР, що вони хочуть переформувати ЗЧ ОУН і втримати єдність із Краєм, а тих, що не підуть за ними, звести до ролі відрізаної від Краю, еміграційної групи. Вони це поєднують із прищеплю-ванням закордонній, а через неї — і крайовій частині Організації протинаціоналістичних, промарксистських позицій в ідеології і програмі, а рівнож орієнтації на чужі сили, узалежню-вання Руху від них, резиґнації з незалежности політики Визвольного Руху. За тим ніколи не підуть кадри націоналістів, ані в Краю, ані за кордоном. А якби пішли, то це рівнялося б ідейно-політичній ліквідації націоналістичного визвольного руху. Тому ніщо не злагіднює шкідливости намірів розкольницької групи, хіба тільки одно — їхня безвиглядність на успіх.
Яку рішучу відсіч зустріла розкладницька робота «двійкарів» з боку загалу націоналістичних кадрів та всього патріотичного громадянства на всіх теренах — не доводиться з'ясовувати. Вона видна скрізь. Але так само й кадри ОУН в Україні рішуче відкидають розкладові почини цієї групи. Для ілюстрації і на закінчення, наведу уривок листа з Краю влітку 1953 року, з відповіддю на звернення групи ЗП УГВР до IV Конференції ЗЧ ОУН з тими закидами, які тепер на сторінках «УС»[19] повторює «Двійка»:
.. «Шановним панам розкольникам за кордоном слід довести до відома: ніколи ніхто з нас не виступав проти Проводу ОУН в Краю, чи його голови. Ніколи ми не діставали доручень із закордону не повинуватись Провідникові ОУН на УЗ, а навпаки — діставали строгі інструкції повністю підпорядкуватись йому. А якже ж поступають пани закордонні розкольники? Вони не то, що перенесли і защепили закордонного бакциля розколу і гнилизни на здоровий організм крайової ОУН, а прислали Провідникові ОУН на УЗ становище чужосторонніх чинників, в якому чорним по білому написано осудження політики ЗЧ ОУН і висловлюється недовір'я Провідникові Бандері. Ось де закопана собака… Якже ж можна назвати «демарш» ЗП УГВР на IV Конференції ЗЧ ОУН, як не черговим наклепницьким випуском розвідочного базару?. Якого зайця задумали застрелити автори того пасквілю, ми знаємо… Ми докладали і долежимо всіх зусиль, щоб зберегти єдність ОУН у Краю. Свідомі повної відповідальности перед історією і перед тінями впавших Друзів, мусимо недвозначно заявити, що ніколи не погодимося з тим, щоб ОУН стали сліпим знаряддям тих, які саму концепцію самостійності України наполягають зілляти з поняттям різних КЦАБ-ів, чи інших Комітетів Визволення Народів Росії» …
18
Коваль — псевдонім наступника Чупринки, що після його смерти почав виконувати обов'язки Голови Проводу ОУН на Українських Землях, але незабаром був заарештований. (С. Л.).
19
«УС» — «Українського Самостійника», що його захопили «двійкарі».