Первісна. У вирі пророцтв
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Серия: Сага про Первісну #2
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Первісна. У вирі пророцтв». Краткое содержание книги:
Тим часом Шимас аб Нейван і Ріана вер Шонаґ, послухавшись поради диннеші, прямують на Ініс на н-Драйґ. Що їх чекає на цьому далекому острові, де тисячу років тому помер останній у світі дракон? Яке нове знання вони там здобудуть? І як це пов’язано з Ейрін та її Первісною Іскрою? А пов’язано ж напевно…
— Ну, годі вже прикидатися, соню, — пролунав за її спиною знайомий голос. — Я ж бачу що ти не спиш.
Ейрін перекинулася навзнак і побачила усміхнену Ґвен, що сиділа в кріслі поруч із ліжком. На її колінах лежав наполовину списаний аркуш паперу з підкладеною під нього книжкою, а в руці вона тримала чарівне перо.
— Доброго ранку, переможнице чудовиськ. Виспалась нарешті? Як почуваєшся?
— Дякую, все гаразд, — відповіла Ейрін і солодко позіхнула. — А ти що, тут цілу ніч сиділа?
— Могла б і сидіти, та були й інші охочі. Опівночі мене прогнала звідси Фіннела, а коли я прийшла сюди о дев’ятій, то застала вже Гелед і Морін. Вони змінили твою кузину десь о п’ятій і відіслали її спати до Гелединого помешкання.
— Це було зайве, геть зайве, — промовила Ейрін, зворушена такою турботою про неї. — Я ж не захворіла, не була поранена, а просто втомилася. До біса втомилася… — Вона глянула на годинник, який показував за чверть одинадцяту, й зітхнула. — Ох, Івін задасть мені прочухана! Я ж проспала її урок.
— Не думаю, що вона чекала тебе на заняття, — сказала Ґвен. — Та й сьогодні їй не до цього.
— Через Ґлиніш? Найстарші звинувачують у всьому Івін? Це ж несправедливо!
Ґвен заперечно похитала головою:
— Ніхто з них і словом їй не дорікнув. Але Івін сама себе звинувачує — мовляв, пригріла змію на грудях. Хоча всі розуміють, що Ґлиніш стала чорною вже за її відсутності, вона не змогла б так довго протриматися на Тір Мінегані. Сестра Кейліон вважає, що це сталося вже після нещасного випадку зі мною. — При цих словах Ґвен лише трохи спохмурніла, достоту так, як це буває з людьми на згадку про біду, що вже минула й більше ніколи не повернеться. — Та я мала на увазі інше. Зараз Івін і дрючком не відженеш від професора аб Нейвана.
— Через плащ?
— Атож. Він просто дивовижний, погодься. Коли я снідала, Івін якраз повела професора до впокорених чорних — хотіла подивитись, як плащ долає Темну Енерґію. Звичайно, вона була б рада заодно дослідити й Ріанин меч, але його забрали найстарші. Замкнули в Залі Реліктів і нікого, крім самих себе, до нього не підпускають.
— Гм… Не думаю, що Ріана цьому зраділа.
— Ще б пак! Вона аж казиться й вергає грім-блискавицю — це майже буквально. Без меча її сила нітрохи не зменшилася, так і залишається на максимальному рівні. Сестра Раґвільд вважає, що це вже назавжди. На її думку, чари меча незворотно пробудили всі приховані ресурси Іскри.
— О! — вражено мовила Ейрін. — Виходить, усі сестри зможуть стати такими ж могутніми?
Сама вона вирішила в жодному разі не торкатися меча, навіть якщо вмовлятимуть. Рано чи пізно Первісна без будь-якої допомоги перевершить максимальну силу звичайної Іскри, а пробуджувати всю її потенційну міць, та ще й так різко, було б украй безвідповідально. І, можливо, небезпечно.
— Та навряд, — сказала Ґвен. — Ріана твердить, що меч належить лише їй і більше нікого не слухатиметься. Схоже, вона не бреше і навіть не перебільшує. Сьогодні я бачила Аверлін, яка, кажуть, узагалі не спала, цілу ніч розбиралася з мечем. Але від цього її сила нітрохи не зросла. Отож, мабуть, найстаршим таки доведеться визнати Ріану ліпшою подругою світлоносців.
Ейрін розгублено закліпала очима.
— Як-як?
Ґвен усміхнулася й пояснила:
— Меншенькі сестрички вже вигадали вам титули — відтепер ти переможниця чудовиськ, а Ріана ліпша подруга світлоносців. Професора аб Нейвана вони називають летючим чаклуном.