Пісня Сюзанни. Темна вежа VI
- Автор: Кинг Стивен Эдвин
- Серия: Dark Tower #6
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-966-14-0791-5
- Переводчик: Олександр Красюк
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Пісня Сюзанни. Темна вежа VI». Краткое содержание книги:
Та годі вже цього мандражного депресняка. Вирушаю на прогулянку.
2 ВЕРЕСНЯ 1995 РОКУ
Гадаю, книжку буде завершено протягом наступних п’яти тижнів. Ця виявилася важчою у створенні, та все одно історія з мене народжувалася на диво багатою на деталі. Минулого вечора дивився «Сім самураїв»[172] Куросави і задумався — чи не такий напрямок був би правильним для 6-го тому «Вовкулаки Прикінцевого світу» (чи якось так). Либонь, варто пошукати, чи не можна взяти напрокат у якомусь із тутешніх придорожніх відеосалонів «Чудової сімки», американізованої версії цього фільму Куросави.
До речі, про дорогу: сьогодні мені ледь не довелося пірнати у кювет, щоб вберегтися від фургона — його кидало з боку в бік, хлопець за кермом, напевне, був п’яний — на останньому відтинку траси № 7; я на той момент був лише трохи не дійшов до порівняно безпечної Черепахової алеї. Думаю, не варто казати про це Таббі, бо вона розжариться, як той атомний реактор. Отак і я отримав свою порцію «пішохідного переляку» і просто радію, що це трапилося не на пагорбі Слеб-Сіті.
19 ЖОВТНЯ 1995 РОКУ
Часу забрало трохи більше, ніж я розраховував, але сьогодні ввечері я закінчив роман «Чаклун та сфера»…
19 СЕРПНЯ 1997 РОКУ
Ми з Таббі щойно попрощалися з Джо і його гарною жіночкою; вони поїхали до себе в Нью-Йорк. Я з радістю подарував їм примірник «Чаклуна та сфери». Якраз сьогодні мені надіслали першу партію готових книжок. Що може виглядати й пахнути краще за новеньку книжку, особливо за ту, на обкладинці котрої стоїть твоє ім’я? У мене найкраща в світі робота; реальні люди платять мені реальні гроші за те, щоб їм можна було поогинатися в моїй уяві, де, мушу визнати, єдині, хто для самого мене є реальними, — це Роланд і його ка-тет.
Гадаю, ця книга сподобається моїм Постійним Читачам, і не лише тому, що в ній завершується історія Блейна Моно. Цікаво, чи ще жива та бабця з Вермонта, що мала пухлину в мозку? Мабуть, уже ні, але якби вона була ще жива, я був би щасливий надіслати їй примірник…
6 ЧЕРВНЯ 1998 РОКУ
Таббі, Овен, Джо і я поїхали ввечері до Оксфорда подивитися фільм «Армагеддон».[173] Мені він сподобався більше, ніж я очікував, частково тому, що зі мною була моя сім’я. Це науково-фантастичний фільм про можливий варіант кінця світу. Зловив себе на думці про Темну вежу і Багряного Короля. Мабуть, нічого дивного.
Зранку трохи писав свою в’єтнамську історію — то вручну, то на «ПаверБуку»,[174] тож, гадаю, для мене це всерйоз. Мені сподобалося, яким способом знову з’явився Саллі Джон. Питання: чи зустрінуться коли-небудь Роланд Дескейн і його друзі з Тедом Бротігеном, приятелем Боббі Гарфілда?[175] І хто ж такі, зрештою, ті ниці люди, що стежать за стариганом Тедом? Моя робота дедалі дужче нагадує мені похилий риштак, по якому все врешті-решт спливає до Серединного й Прикінцевого світів.
«Темна вежа» — це моя юбер-історія,[176] тут нема питань. По її завершенню я збираюся попуститися, можливо, взагалі покинути працювати.
7 СЕРПНЯ 1998 РОКУ
Удень, як зазвичай, був на прогулянці, а ввечері взяв з собою Фреда Хаузера на зустріч «Анонімних алкоголіків» у Фрайбурзі. Коли ми поверталися додому, він попрохав мене стати його патроном і я погодився; мені здається, він вже серйозно бажає тверезого життя. От і молодчага. До речі, він говорив про так званих «нахожих». Казав, що їх дедалі більшає в районі семи міст і зовсім різні люди перешіптуються про них.
— А чому це тоді я нічого про них не чув? — спитав я його. На що не отримав відповіді, а лише якийсь вельми дивний погляд. Я наполягав, і врешті Фред піддався.
172
«Сім самураїв» — японський фільм 1954 р. режисера Акіро Куросави.
173
«Армагеддон» — фільм 1998 р. з Брюсом Віллісом у головній ролі.
174
«PowerBook» — марка комп’ютерів компанії «Макінтош», яка випускалася у 1991–2006 pp.
175
Джон «Саллі» Салліван, Боб Гарфілд, Тед Бротіген — персонажі книги Кінга «Серця в Атлантиді».
176
Кінг використовує німецьке слово «uber» (понад-, над-, супер-) для підкреслення свої цілковитої відданості цьому твору.