Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Зарубежная классическая проза » Твори в 4-х томах. Том 2
Твори в 4-х томах. Том 2 - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Твори в 4-х томах. Том 2

Электронная книга - «Твори в 4-х томах. Том 2». Краткое содержание книги:

Хемінгуей Е. Твори в 4-х томах. Том 2. — К.: Дніпро, 1980
Із книги «СМЕРТЬ ПОПОЛУДНІ»
ПЕРЕМОЖЕЦЬ НІЧОГО НЕ ЗДОБУВАЄ,
ЗЕЛЕНІ УЗГІР'Я АФРИКИ
ОПОВІДАННЯ 1936 РОКУ
МАЄШ І НЕ МАЄШ
П'ЯТА КОЛОНА
ОПОВІДАННЯ ПРО ГРОМАДЯНСЬКУ війну В ІСПАНІЇ
ВИБРАНА ПУБЛІЦИСТИКА 1937-1939
1 ... 160 161 162 163 164 165 166 167 168 ... 320
Перейти на страницу:

Потім вони летіли над передгір'ям, де антилопи здиралися на схили крутими стежками, а далі були гори, і перед очима несподівано постала темна зелень пралісів, тоді — корчасті бамбукові зарості на схилах, і знову буйні лісові хащі, що ніби відтворюють обриси вершин і западин; аж ось вони минули хребет, і гори стали знижуватись перед новою долиною, уже розжареною сонцем, аж багряно-рудою; літак кидало на гарячих хвилях повітря, і Компі обернувся назад — побачити, як почуває себе він, Гаррі. А попереду темніло ще одне пасмо гір.

І тоді, замість того щоб летіти й далі на Арушу, вони повернули ліворуч — певне, Комптон розважив, що бензину вистачить, — і, поглянувши вниз, він побачив у повітрі над землею якусь роїсту рожеву хмару, — мов перший сніговій, що налітає не знати звідки, — і зрозумів: то суне з півдня сарана. Потім вони почали набирати висоту, прямуючи начебто на схід, коли раптом запала темрява і на них наринула гроза з такою буйною зливою, Що здавалося, ніби летиш крізь водоспад; аж ось вони вийшли з грози, і Компі обернувся й з усмішкою показав уперед — а там, застуючи все перед очима, затуливши собою весь світ, була величезна, висока до неба, неправдоподібно біла проти сон-Ця, квадратна вершина Кіліманджаро. І тоді він зрозумів, що дорога йому лежить саме туди.

В ту саму хвилину гієна перестала квилити і зайшлася дивним, схожим на людський плач, завиванням. Жінка почула йогонеспокійно заворушилася. Вона не прокинулась. їй снилося, ніби вона в своєму будинку на Лонг-'Айленді, у передвечір доньчиного виходу у великий світ. Звідкись там узявся й батько і був дуже сердитий. У цю мить гієна завила так голосно, щ0 вона прокинулась і, не одразу збагнувши, де вона, страшенно перелякалася. Тоді взяла ліхтарик і присвітила на друге ліжко, що його занесли до намету, коли Гаррі заснув. Вона побачила' що він лежить під москітником, але чомусь вистромив хвору ногу і вона звисає з ліжка. Бинти позсувалися вниз, і вона но могла туди й глянути.

— Моло! — гукнула вона. — Моло! Моло! — Тоді покликала — Гаррі! Гаррі! — Потім голосніше — Гаррі! Прошу тебе… ну Гаррі!

Ніхто не озивався, і не чути було його віддиху.

Знадвору долинало те саме моторошне виття гієни, що розбудило її. Та вона не чула його за стукотом власного серця.

МАЄШ І НЕ МАЄШ

РОМАН

193?

Переклав Мар Пінчевський

@ Український переклад

видавництво «Дніпро"і 1980 р

Частина перша

ГАРРІ МОРГАН

(Весна)

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ

Знаєте, як воно рано-вранці в Гавані, коли волоцюги ще сплять під стінами будинків і фургони-холодильники ще не почали розвозити по барах лід? Такої пори ми йшли з пристані до «Перлини Сан-Франціско» випити кави, й на площі не спав лиш один жебрак: він пив з фонтана. Та коли ми увійшли в кафе, ті троє вже нас чекали.

Ми сіли, й один із них підійшов до нас.

— То як? — спитав він.

— Не можу, — відповів я йому. — Я б і радий. Але я вчора вже сказав вам: не можу.

— Назвіть свою ціну.

— Не про те йдеться. Не можу я. І край.

Двоє інших теж підійшли й стали над нами із засмученими обличчями. Вони були симпатичні хлопці, і я справді з радістю допоміг би їм.

— По тисячі з носа, — сказав той, що добре говорив по-англійському.

— Не сипте солі на рану, — відповів я йому. — Я вам по щирості кажу: не можу.

— Потім, як усе переміниться, вам віддячать сторицею.

— Вірю. І я всім серцем радий би. Але не можу.

— Чому?

— Човен годує мене. Втрачу його — не буде з чого жити.

— За такі гроші можна купити нового.

— У в'язниці не купиш.

Певно, вони гадали, що я піддамся на вмовляння, бо цей хлопець правив своєї:

— Ви заробите три тисячі, а потім вам ще віддячать сторицею. Таке, як оце тепер, довго тривати не може, самі розумієте.

— Послухайте, — сказав я, — хто тут буде президентом — Діло ваше. Але я не перевожу до Штатів нічого такого, що вміє балакати.

— Отже, по-твоєму, ми будемо балакати? — озвався той, що досі мовчав. Він сердився.

— Я сказав: нічого такого, що вміє балакати.

— По-твоєму, ми lenguas largas?

— Ні.

— Ти знаєш, хто такий lengua larga?

— Так. Той, в кого довгий язик.

— Ти знаєш, що ми з такими робимо?

— Навіщо ж так грізно, — сказав я. — Не я до вас прийшов, а ви до мене. Мені від вас нічого не треба.

1 ... 160 161 162 163 164 165 166 167 168 ... 320
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)