Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Философия » Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи
Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи

Электронная книга - «Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи». Краткое содержание книги:

«Покривало Ізіди» — одна з останніх книг П’єра Адо (1922—2010), задум якої він, за власним зізнанням, виношував більше сорока років. У ній автор розкриває походження численних уявлень про природу і настанов щодо неї, які, на його думку, стали можливими завдяки різним тлумаченням афоризму Геракліта «Природа любить приховуватися», що творять відмінні формули розуміння реальності: «Те, що народжується, схильне зникнути»; «Природа вбирається у чуттєві форми та міфи»; «Природа приховує у собі таємні властивості»; «Буття розкриває себе у приховуванні» тощо. П’єр Адо реконструює таким чином контраверсійну історію ідеї Природи у західній думці, що вже упродовж більш ніж двадцяти п’яти століть розривається між тим, що він називає прометеєвою настановою («людина має опанувати природу і стати її господарем»), та орфічною настановою — «ніхто, окрім поета та митця, не може зазирнути за покривало таємниць Природи».
Книга є рідкісним для нашого часу прикладом синтезу філософського, наукового та мистецького підходів і, у цій якості, буде цікавою широкому інтелектуальному загалу.
1 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20 ... 151
Перейти на страницу:

Проте, саме стоїки системно використовували цей метод у теологічній частині своєї фізики. Наприклад, вони витлумачували міф про народження Афіни з голови Зевса відповідно до своєї теорії, згідно з якою орган мислення міститься у грудях. Отже, оскільки Афіна ототожнюється з думкою, вони кажуть, що вона створена у грудях Зевса, проте виходить з його голови, бо думка виражається в голосі[135]. Або ж феляція Зевса Герою, представлена на картині з Самоса, означала для них, що матерія отримує в себе сім’я розуму задля організації світу[136]. Отже, стоїки намагалися представити свої фізичні доктрини, виведені з принципів їхньої філософії чи натхненні досократиками, перевдягаючи їх у міфічні шати, запозичені у текстах Гомера чи Гесіода. Кажучи про їхній метод, Ціцерон добре показує сутність алегоричної екзеґези, і це стосується також сучасних методів інтерпретації текстів:

[Хрісіпп] намагається казочки Орфея, Мусея, Гесіода й Гомера погодити з тим, що сам написав у першій книзі про безсмертних богів; узгодити так, що може видатися, ніби ці найдавніші поети, самі того не підозрюючи, були стоїками[137].

Для того, щоб з у текстах, написаних багато століть тому, віднайти «модерні» доктрини, демонструють чудеса винахідливості.

Внаслідок цього маємо зрештою раціоналізацію релігійних традицій. Як каже Кота стоїку Бальбу у діалозі Ціцерона «Про природу богів»:

Багато праці, тяжкої і марної, витратили спершу Зенон, після нього Клеант, а потім Хрісіпп, щоб пояснити зміст цих байок, щоб пояснити, чому те чи інше божество носить своє ім’я. Але, займаючись цим, ви, звичайно, усвідомлюєте, що річ зовсім в іншому і що це — тільки людські домисли. Насправді те, що ви називаєте богами, — це природне (rerum naturas), а не божественне[138].

Стоїки безумовно погодилися б з цим висновком, відповідаючи, що єдиним Богом є Природа. З їхнього погляду, різні боги міфології це лише різні уявлення про єдиного Бога, яким є Природа. На відміну від інших філософів, які практикували алегоричний метод, стоїки не задовольняються ототожненням богів і богинь з фізичними началами, а вважають, що ці різні боги є лише послідовними формами однієї єдиної сили. З цього приводу достатньо процитувати резюме Діогена Лаертського:

Бог […] є батьком всіх речей, одночасно і взагалі, і у тій частині самого себе, якою пронизані всі речі та яка отримує різні назви відповідно до сили, які він тут проявляє. Про нього справді кажуть Dia, оскільки всі речі існують завдяки (dia) йому; Зевс, оскільки він є причиною життя або ж життя наскрізь ним пронизане; Афіна завдяки поширенню його провідної частини в етері; Гера завдяки його поширенню у повітрі; Гефест завдяки його поширенню у вогні, що створює всі речі; Посейдон завдяки його поширенню у волозі; Деметра завдяки його поширенню у землі[139].

вернуться

135

SVF, t. II, § 910.

вернуться

136

SVF, t. II, § 1074 = Оріген, проти Цельса, IV, 48 / Ed. et trad. M. Borret. — Paris, 1968. — P. 309.

вернуться

137

Ціцерон, Про природу богів, І, XV, 41 / Пер. В. Литвинова.

вернуться

138

Ціцерон, Про природу богів, III, XXIV, 63 / Пер. В. Литвинова.

вернуться

139

Діоген Лаертський, VII, 147.

1 ... 12 13 14 15 16 17 18 19 20 ... 151
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)