Незвичайні пригоди Марко Поло

Круглоголовий Юсю Темюр щось схвально пробуркотів.

Тоді Марко кинувся до ніг хана і попросив вислухати його.

— Встаньте! — наказав йому Кублай. — Чого ви ще хочете?

Марко почав палко просити імператора, щоб він дозволив їм повернутись на батьківщину. Хан Кублай спокійно вислухав його.

— Ти чув, Юсю Темюр? — озвався він нарешті.

— Так, — буркнув головний цензор. Обличчя його залишилось незворушним.

Великий хан обернувся до Марко і пильно глянув на нього.

— Хіу Хенг помер, і мені потрібні тямущі радники.

Марко мимоволі відступив назад.

— Хіу Хенг помер? — недовірливо перепитав він.

— Так, — відповів імператор. — Помер.

Несподівана звістка приголомшила Марко. Він мало не забув, де знаходиться. Його охопив сум і водночас гнів на хана за те, що той так байдуже говорить про смерть старого вченого. Однак Марко уже навчився володіти собою. Він стояв, похиливши голову, і чекав, що ще скаже хан Кублай.

— Ви прийшли до мене і говорите, що хотіли б поїхати на батьківщину. Хіба вам погано при моєму дворі? Я саме ладнаюся йти війною проти підлого пса Кайду. Хочу провчити його… А вам я ось що скажу: готуйте кораблі і вирушайте морем до великого острова Цейлону, де володарює король Зандернац. У нього є найбільший у світі рубін: у вершок довжиною і завтовшки з руку. Так мені розповідали. Він палає, як вогонь, і має чарівну силу. Скажіть Зандернацу, що я, володар світу, хочу мати цей рубін. За нього він одержить багатства, варті цілого міста. Коли повернетесь, розповісте мені, що ви там бачили. А про повернення додому більше не говоріть мені…

Марко Поло опустився навколішки і тричі торкнувся чолом до килима. Імператор прихильно дивився на нього.

Юсю Темюр кашлянув. Кублай спитав:

— Ви задоволені?

— Дякую вам, ваша величність, за милість, яку ви виявляєте до нас, — мовив Марко. — Я зроблю все, що ви наказали.

Він залишив імператорський палац з двоїстим почуттям. Імператор не задовольнив його прохання, але зате доручив йому справу, про яку Марко давно вже мріяв. Він не раз з палаючими очима слухав розповіді батька й дядька про Індію та острови, розташовані в океані.

Марко спішив повз крамнички й майстерні, і в серці його було одне бажання: швидше дістатись додому і поділитись з рідними новиною.

Коли гомінка головна вулиця лишилась позаду, він раптом згадав сумну звістку — Хіу Хенг помер. Великий хан вимовив ці слова без жодного жалю. Але Марко знав: коли чутка про смерть великого вченого розійдеться по країні, журба охопить мільйони сердець. Марко дивувало: як міг хан Кублай, який сам страшенно боявся смерті, так байдуже поставитись до смерті близької йому людини?

Марко довго сидів, замислившись, у своїй кімнаті. Врешті він зважився розповісти батькові, дядькові й Ашімі про доручення хана.