Четверте Правило Чарівника, або Храм Вітрів

— Приховуючий пил не спрацював. Наскільки я знаю, з усіх, хто живе в степах, тільки нантонги здатні позбавити її сили.

Переходячи по упалій колоді, Енн розвела руки, щоб утримати рівновагу.

Місяць зник за хмарами. Зедд був радий поверненню темряви, тому що вона приховала їх, але разом з тим тепер стало майже неможливо розгледіти дорогу. А впасти і зламати шию — нічим не краще, ніж померти від отруєної стріли або удару списа.

— Можливо, нам вдалося б переконати їх у тому, що у нас мирні наміри, — прошепотіла Енн за спиною Зедда. Вона підібрала плаття, переходячи невеличкий струмок. — Ти завжди просив дозволити тобі вести переговори і хвалився, який у тебе солодка мова. Чому б тобі просто не сказати цим нантонгам, що ми шукаємо джокопо і високо оцінили б їх допомогу? Багато людей, від яких на перший погляд можна чекати неприємностей, виявляються досить розумними, якщо з ними поговорити.

Зедд повернув голову і прошепотів тихо, щоб тільки вона його чула:

— Хороша думка, але я, на жаль, не знаю їхньої мови.

— Якщо ти знав, що ці люди настільки небезпечні, навіщо ж ми вторглися на їх територію?

— Я цього не робив. Ми обігнули їх землі.

— Це ти так говориш. А по-моєму, ти привів нас сюди, щоб ми тут загинули.

— Ні, просто нантонги — напівкочовий народ. Але, кочуючи, вони все одно залишаються в межах кордонів свого племені. Ми не перетинали цих кордонів.

Ймовірно, це плем'я здійснює набіг.

— Що?

Зедд призупинився і присів, вивчаючи поверхню грунту. У темряві він не міг нічого розгледіти, але вловив слабкий запах чужого поту. Іноді вітер доносить його за багато миль.

— Плем'я здійснює набіг, — повторив він. — Це відбувається по-різному, але кінчається завжди одним — нантонги приносять жертву духам. Вони вірять, що жертва передасть молитви нантонгів їх предкам і тоді духи будуть до них милостиві. Мета набігу — знайти відповідну жертву.

— Людину?

— Не обов'язково. Нантонги досить боязкі, якщо стикаються з сильним опором. Вони воліють втечу бою — але із задоволенням зловлять слабкого або беззахисного.

— В ім'я Творця, що за місце ці Серединні Землі? Чому тут допускаються такі речі? Я думала, тутешні люди більш цивілізовані. Мені уявлялося, що цей союз створений для того, щоб всі країни йшли до загального блага.

— Сповідниці деколи приходять сюди, щоб спробувати умовити нантонгів не вбивати людей, але це віддалене місце. Коли приходить сповідниця, нантонги тихіше води, нижче трави, бо не мають влади над магією сповідниці.

Ймовірно, це через те, що в магії сповідниць присутні елементи магії Збитку.

— Чому ж ви, дурні, дозволяєте цим людям жити по їх жорстоких звичаях?

Зедд насупився в темряві.

— Серединні Землі були створені, зокрема, для того, щоб захищати племена, володіючі магією, від зазіхань сильніших країн.

— У них немає магії. Ти сам сказав, що нантонги не можуть нічого робити за допомогою магії.

— Те, що вони здатні нейтралізувати чужу магію, вже означає, що у них є своя. Таким способом вони себе захищають. Це їхні зуби, якщо можна так висловитися. Ми не чіпаємо ні людей, ні інших створінь, наділених магією. Вони мають таке ж право на життя, як і ми. Але ми намагаємося переконати їх, щоб вони не вбивали невинних людей. Ми не можемо любити всі форми магії, але не хочемо, винищуючи дітей Творця, кроїти світ за бажанням тих, у кого більше влади. Енн мовчала, і Зедд продовжував: