Світова гібридна війна: український фронт

З липня 2013 р., після відмови російської сторони продовжувати дію підписаної у 2011 р. Угоди[15] про регулювання поставок сталевих труб, до україн­ської трубної продукції почали застосовувати антидемпінгові мита, що для окремих видів труб сягали 40 % митної вартості. У липні 2013 р. санітарною службою було запроваджено заборону на ввезення до РФ україн­ської кондитерської продукції. Наприкінці вересня 2013 р. на тривалий термін було призупинено дію сертифікатів на вантажні вагони україн­ського виробництва, а також запроваджено спеціальні мита на столовий і кухонний порцеляновий посуд, що ввозиться на територію Митного союзу, від чого найбільше постраждали саме україн­ські виробники.

Протягом 2014—2015 рр. ситуація загострилася: торговельні обмеження з боку РФ торкнулися україн­ської продукції молокопереробної галузі, рослинництва (картоплі та кукурудзи), було заблоковано транзит україн­ського цукру до країн Середньої Азії. Для всіх без винятку україн­ських товарів, які завозяться до РФ, були посилені процедури митного контролю, що завдає значних збитків україн­ським виробникам, збільшуючи строки оформлення вантажів до 15 діб.

Із початку 2016 р. Росія призупинила дію Договору про зону вільної торгівлі з Україною[16]. Наслідком цього стало запровадження в РФ замість преференційного режиму, що діяв з 2011 р., режиму найбільшого сприяння для товарів, які походять з Украї­ни, що передбачає застосування замість нульових ставок стандартних митних зборів, передбачених Єдиним митним тарифом Євразійського економічного союзу, до всіх груп україн­ських товарів. Таким чином, ввізні мита піднялися з 0 до 5—20 %, середньозважена ставка — до 7,7 %, а в РФ з’явилася можливість уводити додаткові квоти, заборони та інші нетарифні заходи.

Також РФ запровадила ембарго на імпорт продовольства з Украї­ни та створює перешкоди для транзиту україн­ських товарів до країн Центрально-­Східної Азії. Так, дією указу[17] президента РФ запроваджено обмеження щодо транзиту через територію РФ товарів україн­ського походження до Казахстану та Киргизстану. Указом передбачається повна заборона транзиту не лише товарів, що перебувають «під ембарго», до яких переважно належать харчові продукти, а й усіх товарів, на які в РФ застосовують ненульові ставки ввізного мита.

Реакцією Украї­ни на агресивну поведінку Росії стало запровадження низки обмежувальних заходів у торгівлі з нею. У вересні Указом[18] Президента Украї­ни було введено в дію Рішення[19] РНБО Украї­ни про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) строком на один рік до 388 фізичних та 105 юридичних осіб, зареєстрованих у РФ та АР Крим, у т. ч. до російських компаній — виробників програмного забезпечення, авіатехніки, гелікоптерів, які традиційно імпортували двигуни та запчастини україн­ського виробництва. Санкції, зокрема, передбачали блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі Украї­ни, анулювання або призупинення ліцензій.