Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: Юрінком Інтер
- ISBN: 978-966-667-329-2
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України». Краткое содержание книги:
Для студентів і викладачів вищих юридичних навчальних закладів, практичних працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та широкого загалу читачів, які цікавляться представленою проблематикою.
4. Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб і фізичних вад (додаток № 1 до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України), що визначають ступінь придатності до військової служби, і Таблиці додаткових вимог до стану здоров’я призовників, військовослужбовців, а також вступників до військово-навчальних закладів (додаток № 3 до вищеназваного Положення).
5. На засуджених, визнаних ВЛК непридатними за станом здоров’я до військової служби зі зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, командир дисциплінарного батальйону вносить до суду подання про дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням. Разом з поданням до суду надсилають висновок військово-лікарської комісії та особову справу засудженого. Осіб, щодо яких судом винесено ухвалу про дострокове звільнення від покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням, командир дисциплінарного батальйону достроково звільняє з військової служби і направляє до військового комісаріату або військової частини, звідки вони прибули.
Розділ III ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
Глава 15 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ
Стаття 86. Визначення засудженому до позбавлення волі виду колонії
Вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбувають покарання, визначається Державним департаментом України з питань виконання покарань.
1. Однією із складових ефективного досягнення цілей покарання є індивідуалізація покарання не тільки при його призначенні, а й при виконанні, що передбачає зміну обсягу кари залежно від поведінки засуджених в установах виконання покарання, визначення оптимальних засобів виховного характеру для досягнення позитивних змін в особистості засудженого, розробці сучасних науково-обґрунтованих програм психолого-педагогічної переорієнтації осіб, які відбувають покарання, іншими словами — на стадії виконання покарання має місце комплексна індивідуалізація карально-виховного впливу на засуджену особу, зміна його правового положення, здійснення індивідуальної і загальної превенцій.
Новий Кримінально-виконавчий кодекс України 2003 р. закріпив правило, згідно з яким вид колонії, в якій засуджені до позбавлення волі відбуватимуть покарання, визначається Державним департаментом України з питань виконання покарань, а не судом, як це було раніше. Уже з 2001 р. ця процедура як певний український експеримент (оцінка його ефективності ще попереду, схожого порядку не існує в жодній країні пострадянського простору) здійснюється Регіональними комісіями з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі (далі — Регіональні комісії), що утворюються в територіальних органах управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в областях.
2. Визначення виду установи виконання покарання, для відбування покарання засудженим до позбавлення волі ґрунтується на їх класифікації.
Під класифікацією засуджених до позбавлення волі наука кримінально- виконавчого права розуміє розподіл їх на відносно однорідні категорії за певними ознаками для створення найбільш ефективних умов у досягненні цілей покарання. З практичної точки зору Державний департамент України з питань виконання покарань вважає класифікацію засуджених певним угрупуванням визначених категорій осіб за окремими характерними ознаками, для визначення виду установи виконання покарання, де засуджений відбуватиме покарання, і тим самим створення раціональної системи установ виконання покарання, на яку впливає характер і стан злочинності в країні, а отже, і склад засуджених до позбавлення волі.