Вовки Кальї. Темна вежа V

Для Сюзанни в цьому теж була якась магія, і з усіх див, що чекали на них попереду чи були позаду, ці кілька миттєвостей на задньому подвір'ї в Джефордсів завжди були оповиті якимось особливим флером. Там не двоє людей стрибали в тандемі, і навіть не четверо, а шестеро, тоді як двоє ідіотів з усмішками до вух крутили мотузку так швидко, як тільки їм дозволяли руки-брили.

Розсміявшись, Тіан тупнув шорбутсом і закричав:

— Ото забава! Холєра ясна!

А дід на ґанку зайшовся іржаво-рипучим реготом, і Сюзанна подумала, що давненько він уже не діставав цього сміху з шафи, де той лежав, густо пересипаний нафталіновими кульками.

Ще п'ять секунд чари тривали. Скакалка оберталася так швидко, що око не могло за нею встежити. Тільки свист у повітрі і вказував на місце її перебування. Шестеро у цьому вирі — від Едді, найвищого, який стрибав ближче до Залмана, до пухкого і маленького Лаймана біля Тії — здіймалися й опускалися, як поршні в якійсь машині.

Потім мотузка зачепилася за чиюсь п'яту — Сюзанні здалося, що то був Залман, але згодом провину візьмуть на себе усі, щоб нікому не було прикро, — і всі попадали на землю, відсапуючись і регочучи. Едді, хапаючись за груди, піймав на собі Сюзаннин погляд:

— У мене зараз серце відмовить, люба, дзвони дев'ять-один-один.

На руках вона дісталася того місця, де він лежав, і нахилилася його поцілувати.

— Ні, не відмовить, — сказала вона. — А моє серце вже точно тобі не відмовить, Едді Дін. Я люблю тебе.

Лежачи на землі, він дивився на неї пильно й серйозно. Він знав, що навіть найсильніше її кохання до нього не зрівняється з тією величезною любов'ю, що її він плекав до неї. І, як завжди, коли він замислювався над такими речами, з'явилося передчуття, що ка не на їхньому боці, що їхні стосунки завершаться погано.