Заборонені чари
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Заборонені чари». Краткое содержание книги:
Проте мали чаклуни й грізніших ворогів, що називали себе Послідовниками. Вони вважали, що нікому не можна володіти такою надзвичайною силою, і поставили собі за мету викорінити магію серед людей. Послідовники були майже всемогутні і зрештою їм вдалося здійснити свій задум. На керування силами було накладено Заборону, нащадки чаклунів народжувалися звичайними людьми, позбавленими здібностей своїх пращурів, поступово в магію перестали вірити, і з життя вона перекочувала на сторінки художніх книжок. Послідовники тріумфували...
(Примітка. В українській версії відновлено первісну сюжетну лінію роману з урахуванням пізніших наробок, зокрема й тих, що не ввійшли до опублікованого варіанту російською мовою. Детальніше див. в авторській передмові.)
— Де Маріка? — запитав Стен.
— Де кристал? — одночасно з ним озвався Флавіан.
Аліса передала кристал Флавіанові і сказала:
— Все записалося нормально. А ви боялися. — І вже до Стена: — Маріка якраз повідомляє Кейтові, що ти дав згоду на їхнє одруження. Хочеш приєднатися до них і благословити майбутнього зятя?
Стен якось невизначено знизав плечима, а Флавіан нетерпляче смикнув його за рукав.
— Ну, ходімо вже! Рада нас зачекалася.
Стен погодився з ним, попрощався з Алісою і попросив переказати Маріці, що завтра зранку він до неї навідається.
„Але ж і буде тобі сюрприз!“ — подумала Аліса, коли обоє чоловіків вийшли через портал.
Утім, вона нітрохи не зловтішалася з цього приводу, їй самій дуже не подобалося те, з якою карколомною швидкістю розгорталися події. Згода Стена та Вищої Ради на шлюб Маріки з Кейтом ще не означала, що вони вже завтра одружаться, тож Аліса розраховувала, що весь цей час до весілля (може, ще кілька місяців) вона спатиме з Марікою. На жаль, обставини склалися інакше, і тепер Маріка мертвою хваткою вчепиться в Кейта, триматиме його біля себе і вдень і вночі, щоб уберегти від Джейн. І їй буде начхати, що скажуть про її поведінку інші, навіть брат…
Спустившись двома поверхами нижче, де розташовувалися гостьові покої, Аліса ввійшла до кімнати, що була відведена для Джейн. Там горіло дві свічки в настінному канделябрі — вочевидь, Мірчія вирішила не запалювати на ніч магічний світильник, оскільки Джейн не змогла б його загасити перед сном.
Сама Джейн, одягнена в довгу нічну сорочку, сиділа на розстеленому ліжку, обхопивши коліна руками і вткнувшись у них обличчям. Попервах Аліса вирішила, що вона плаче, та коли Джейн підняла голову, сліз у її очах не було. Проте погляд був понурий і спустошений.
— А от і ти, — сухо мовила Джейн. — Я все думала: чи відвідаєш мене сьогодні, чи заждеш до ранку.
Аліса зачинила за собою двері і, зосередившись на секунду, запалила магічний світильник. Щоправда, спершу він спалахнув аж надто яскраво, але вона миттю це виправила. Відтак загасила свічки і присіла на край ліжка.
— Ми дуже непокоїлися через тебе з Кейтом, — сказала вона. — Добре, що все минулось. Тепер ти в повній безпеці. — А після деяких вагань, щоб остаточно прояснити ситуацію, сказала: — Я чула вашу розмову з Марікою.
— Тобто підслуховувала, — уточнила Джейн. — У мене виникла така підозра, коли Маріка відмовилася говорити про тебе. — Вона трохи помовчала і нерішуче запитала: — А що було далі? Ну, коли я пішла?
— Я далі не слухала, — відповіла Аліса. — Та якщо хочеш знати мою думку, то сьогоднішню ніч Кейт проведе з Марікою. І всі наступні також. Старшини роду Конорів вирішили їх одружити. Я певна, що Кейт не опиратиметься.
Джейн скорботно зітхнула і знову схилила голову до колін.
— Я цього боялася… От стерво!
— Ти про Маріку? — невинно запитала Аліса. — І в чому ж полягає її стервозність? Що вона не дозволяє тобі спати з рідним братом?
Джейн різко підвела голову і з викликом глянула на Алісу.
— Хай навіть так! Яке їй до цього діло?
— А хоча б таке, що вона любить Кейта.
— Я теж його люблю!
Аліса з удаваною недбалістю стенула плечима.
— Ну й люби — як сестра брата. Більшого тобі не дозволено. Більше — це гріх. І не в якомусь релігійному сенсі, а просто це проти людської природи.
Джейн схлипнула — раз, другий, а потім нестримно заридала. Аліса скинула туфлі, забралася з ногами на ліжко, присунулась до подруги й обняла її за плечі.
— Поплач, і тобі стане легше. Але ти мусиш змиритися з цим. Так уже склалося, що Кейт твій брат, і тут ти нічого не зміниш.
— Все одно Маріка стерво, — твердила Джейн крізь сльози. — Всі мої біди від неї. Через неї я втратила тебе… а тепер втрачаю Кейта.
— Ну, скажімо, мене ти втратила не через неї, — зауважила Аліса. — А через свою впертість. Я ж пропонувала тобі бути зі мною й Марікою, але ти погордувала, не захотіла ділити мене з іншою дівчиною.
— Бо так неправильно. Ти була потрібна мені вся.
— А якщо так не виходило? Ти завжди говорила, що кохаєш мене, проте не змогла зрозуміти мої почуття. Якби ти насправді кохала мене, то бодай спробувала б порозумітися з Марікою, краще пізнати її. Тоді б ти побачила, чим вона мене привабила, тоді б ти також полюбила її. Вона така… така чудова, що її не можна не любити.