Золотий маг. Книга 1. Зерно
- Автор: Бакума Микола Олександрович
- Серия: Золотий маг #1
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Самміт-книга
- ISBN: 978-617-7350-72-8
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Золотий маг. Книга 1. Зерно». Краткое содержание книги:
Він закрив очі та протяг втомлені ноги. Сонячні відблиски грали на закритих повіках, а з майстерні доносився стукіт молотка. Він зовсім не дратував, навпаки, був якимось приємним і домашнім.
— А ви до нас в крамницю прийшли? — несподівано почув Нік дитячий голос. Він відкрив очі і побачив перед собою гарну маленьку дівчинку років семи.
— Швидше, до самого Майстра Окертуза. Мені треба в нього дещо замовити, — відповів Нік, посміхаючись у відповідь.
— Тато зараз прийде. Ігве вже сказав йому, що ви прийшли. Він просив трохи почекати. Зараз закінчить роботу і вийде, — прощебетало малятко.
— Добре. Я почекаю. Якраз відпочину, — він помітив цікавий погляд дівчинки на вміст кошика. — А як тебе звати, красуне?
— Мене? Істер, — відповіла вона, не відводячи очей від пиріжків.
— Давай сідай поруч та пригощайся. Я вже їх стільки з’їв, що скоро лусну, а ти мене врятуєш, — сказав Нік та посадив її поруч. — Вибирай, які більше полюбляєш. Там різні. І з м’ясом, і з яйцем, і солодкі.
Він посміхався, дивлячись, як дівчинка захоплено перебирає пиріжки, вибираючи улюблені смаки.
— Ой! Вони такі смачні. Це точно з крамниці тітоньки Роли. Мені тато на свята їх купує. Смачнючі, — радісно базікала Істер з повним ротом. Через що Нік насилу розбирав слова. Але щаслива фізіономія маляти говорила краще за всі слова.
З будинку у двір з шумом і веселими криками вивалилася дивовижна компанія. Два здорових бородатих дядьки та хлопчина років десяти. Придивившись, зрозумів, що перед ним два гноми. Весело лаючись та штовхаючись, вони зупинилися, побачивши Ніка і Істер. Хлопчик, підбігши до них, сердито почав лаяти малу.
— Істер, як тобі не соромно? У чужої людини випрошувати пиріжки. Тебе що, вдома не годують? — грізно промовив він.
— Тихіше, тихіше, молодий чоловіче, — зупинив його Нік. — Ти даремно лаєшся. Це я попросив Істер допомогти мені впоратися з такою кількістю пиріжків. А то я вже сам півкошика з’їв. Запрошую і тебе з друзями приєднатися, тут пиріжків багато — на всіх вистачить.
— Вибачте, — знітився хлопчик. — Я не знав. Зараз ми руки помиємо і підійдемо.
Він підбіг до гномів та щось їм шепнув. Разом вони, продовжуючи штовхатися та обливаючись, вимили руки, обличчя, витерлися рушником та підійшли до Ніка.
— Мене звати Ігве, — представився хлопчина, а потім по черзі представив гномів. — Це Еред Сталевий Візерунок і Рун Гострий Меч.
— Ага, візеруночок, — сказав гном на ім’я Рун, розсміявшись, за що негайно отримав кулаком по ребрах від почервонілого Ереда.
— Не дивуйтеся. Рун весь час дістає Ереда його ім’ям. За що отримує стусани. Але більших друзів, ніж ці двоє, годі шукати, — пояснив ситуацію малий.
— А мене звати Нік. Я тут у справах вирішив заглянути до Майстра Окертуза. Радий нашому знайомству, — представився Нік. — А тепер давайте сідайте та допомагайте Істер знищувати пиріжки.
Дитину і гномів два рази просити не довелося. Вони задоволені почали вибирати собі пиріжки, не забуваючи перелаюватися та штовхатися. Вибравши собі по кілька штук, вони сіли і з апетитом заходилися їсти. Нік з посмішкою спостерігав за цією дивовижною картиною. Він кілька разів бачив гномів в Школі, але так близько зіткнувся з ними вперше. Правда, після зустрічі з демоном Атавхаї мало що могло його здивувати ще сильніше.
— Гей, що це за розбійний напад на покупця, — з будинку вийшов чоловік середніх віку і швидко попрямував до компанії. — Пробачте, будь ласка, моїх помічників та невихованих дітей. Я зараз їх прожену.