Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 1

І тут Ментон справді здригнувся — я це відчув з його поруху біля себе. Але він ще не задовольнив своєї цікавості.

— А що ж вікна?

— А вікон не було. В одному отворі бракувало цілої рами, а в інших не було жодного шматочка скла. Вони були такого типу, знаєш — старі ромбічні віконечка, які вийшли з моди ще до 1700 року. Думаю, у них скла не було вже років сто, якщо не більше — може, то хлопець їх повибивав, якщо зайшов аж так далеко; в легенді про це не згадується.

Ментон знову замислився.

— Картере, я б хотів побачити той будинок. Де він? Зі склом чи без, а я хочу трохи його дослідити. І ту гробницю, в яку ти висипав кістки, і ту іншу могилу, яка без напису — воно все має виглядати доволі страшно.

— А ти їх і бачив — аж доки не стемніло.

Та невинна театральність, з якою я вимовив останню фразу, подіяла на мого друга набагато сильніше, аніж я очікував: він різко відсахнувся від мене і закричав з якимось придихом, ніби в його горло оце щойно увірвалося повітря. То був несамовитий крик, тим жахливіший, що на нього відповіли. Ще не стихло відлуння, як я почув скрипучий звук у непроникній темряві, і зрозумів, що то прочиняється ромбічне вікно у проклятому старому будинку позаду нас. І оскільки інших рам там уже давно не було, я знав, що то страхітлива рама без шибки у диявольському вікні на горищі.

Тоді я вловив неприємний подув нудотного, застояного повітря з того самого зловісного боку і відразу ж почув пронизливий крик за моєю спиною, у тій спільній гробниці людини і монстра. Наступної миті з моєї жахливої лави мене збив диявольської сили удар, завданий істотою титанічного розміру і невідомого походження, і я простягся на поораній корінням стежці того лиховісного цвинтаря, з могили ж виривалися настільки шалений вереск, хрип, сичання, шипіння, що моя уява враз наповнила непроглядну темряву мільтонівськими [92]легіонами потворних і проклятих демонів. Здійнявся вихор мертвотного, крижаного вітру, тоді почулося шурхотіння розхитаної цегли і розкришеного тиньку, але, перш ніж я збагнув, що відбувається, мій розум милосердно огорнула темрява.